Наступного дня після зустрічі з партнерами та легкого поцілунку між Лейлою і Адамом, Сандра та Джессіка почали обережно, але наполегливо пускати плітки серед колег. Кожне їхнє слово було приправлене натяком і легким здивуванням:
— Ти чула, що Лейла і Адам…? — тихо запитувала Сандра колегу біля кавового апарату.
— Так, схоже, між ними щось є… і це після тімбілдінгу, — підливала масла у вогонь Джессіка.
Їхні плітки швидко розповсюджувалися серед співробітників, створюючи легку напруженість: одні посміхалися, інші переглядалися, а деякі намагалися вловити найменший натяк у поведінці Лейли та Адама.
Лейла й Емалія помітили, що атмосфера трохи змінилася. Колеги почали шепотітися, переглядатися, з’явилося відчуття, що їхні дії під мікроскопом. Але вони залишалися спокійними, сучасними жінками, які не дозволяють стереотипам і пліткам визначати власну поведінку:
— Не звертай увагу, — сказала Лейла Емалії, коли вони зустрілися на кухні. — Це просто показник їхньої заздрості.
— Так, ми робимо свою справу, а все інше — шум, — підтвердила Емалія.
Адам і Кларк теж помітили, що плітки почали ширитися, і дали зрозуміти своїм помічницям, що підтримка й довіра не залежить від чуток:
— Не хвилюйтеся. Люди завжди щось обговорюють. Ви добре проявили себе на зустрічі, і це головне, — сказав Адам.
— Саме так. Можемо працювати спокійно, а все інше не має значення, — додав Кларк.
Сандра та Джессіка тим часом продовжували вигадувати версії і коментарі, намагаючись посіяти невпевненість, але Лейла й Емалія вже встигли сформувати власний щит впевненості і професіоналізму, що робило їх недосяжними для інтриг і офісних пліток.
#6262 в Любовні романи
#2669 в Сучасний любовний роман
#1593 в Жіночий роман
Відредаговано: 28.11.2025