Лейла й Емалі відчували, що колектив уважно спостерігає за ними, і що деякі колеги не приховують заздрості. Але замість того, щоб хвилюватися чи змінювати поведінку, вони зберегли спокій і внутрішню впевненість.
Лейла спокійно відповіла на непрямий коментар однієї з «королев» офісу:
— Дякую за думку, але я просто роблю свою роботу так, як вважаю за потрібне.
Емалія посміхнулася, коли почула підкинуті плітки про їхню увагу з боку керівників, і відповіла:
— Я не дозволяю чужим уявленням визначати мою цінність.
Обидві відчували, що сучасна жінка — це не та, хто підлаштовується під чужі стандарти чи дозволяє заздрощам інших зіпсувати настрій. Вони залишалися собою, з гідністю приймаючи увагу Адама й Кларка як професійну і людську підтримку, а не як привід для інтриг.
Адам помітив це і тихо сказав Лейлі:
— Мені подобається, що ти залишаєшся собою, незважаючи на все.
Лейла відчула, що його слова зміцнюють впевненість і дають відчуття рівноваги, навіть коли навколо киплять офісні інтриги.
Кларк звернувся до Емалії з легкою посмішкою:
— Твоя позиція говорить сама за себе. Не кожен міг би так спокійно реагувати на колективні плітки.
— Це просто частина того, ким я є, — відповіла вона.
У цей момент Лейла й Емалі відчули внутрішню силу: сучасні жінки не живуть стереотипами, не дозволяють іншим визначати свою цінність і не піддаються офісним інтригам. Вони вже навчилися відокремлювати роботу від чужих амбіцій і залишатися собою, і це додавало їм впевненості у будь-якій ситуації.
#3845 в Любовні романи
#1757 в Сучасний любовний роман
#1037 в Жіночий роман
Відредаговано: 28.11.2025