Метелик
Глава 17
Кожен раз, як я заплющував очі, бачив одну і ту саму картину: вони виходять з холу, його рука обіймає її, а в очах переможний виклик. Аліса щось буркнула уві сні. 6:40. Я не міг заспокоїти себе, невже вона з ним, невже зараз вона у його ліжку?... Від таких думок просто розривало голову. Скинувши ковдру, я поплентався на балкон, склянка холодної води дещо освіжила та збадьорила мене. Місто ще спало. Абсолютно пусті тротуари, багатоповерхівки мирно стояли, охороняючи сон своїх мешканців, десь починався світанок – тоненька смужка на горизонті була тому свідком.
Вібрація від смс-ки на телефоні Аліси повернула мене в реальність, підійшовши до тумбочки, я побачив декілька смс і всі вони були від якогось Макса: «Шкода, що я не погодився на твою пропозицію піти разом», «Ти сьогодні сама? Я заїду?». На мить мені здалося, що я мав би відчувати злість, ревність та негайно розбудити її, але чомусь всередині накотила лавина спокою і відчуття, що нарешті цей цирк буде скінчено. Я просто дивився на цю дівчину і намагався віднайти хоч щось справжнє, щире, що могло б зачепити мою цікавість, але ні, мої думки все повертало до Таї. Мене не дуже то і здивувало, що в Аліси хтось був на стороні, навпаки, я вирішив це використати…
#8731 в Любовні романи
#3527 в Сучасний любовний роман
#1952 в Жіночий роман
Відредаговано: 27.06.2020
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
