Розділ 4-6

2004 рік, лютий, Одеса. Результати діагностики життєвого циклу

Отже, результати діагностики життєвого циклу/корпоративної культури на базі 160 запитань були готові. Мона та Кет оперативно опрацювали масиви інформації, отриманої з двох філій «Мегапродукту». Тімоті, отримавши від них результати, негайно переслав їх на особисту пошту Альберта.

— «Цікаво, що він скаже? Для мене це перший досвід подібної діагностики, як, втім, для Мони та Кет», — Тімоті з деяким хвилюванням очікував на зворотний зв’язок від Альберта. Однак упродовж усього п'ятничного дня Альберт Юхимович, зберігаючи інтригу, про проведену діагностику навіть не заїкнувся.

— «Певно, хоче винести й цю тему на вечірній тет-а-тет», — розмірковував Тімоті, — «дуже цікаво дізнатися його враження від опитувальника… чи зможу я його потім використовувати і на інших клієнтах».

Лише після того, як закінчився останній робочий день проєкту і співробітники «Мегапродукту» з незмінним “nice” на обличчях, аплодували Тімоті, Альберт Юхимович підійшов до нього і запропонував поспілкуватися в «Бристолі». Там був досить затишний бар, у якому, як правило, було малолюдно. Чудове місце для розмови двох серйозних чоловіків, до того ж, лише за пару кроків від бізнес-центру. Вмостившись за столиком, після невеликої преамбули з малозначущих фраз, Альберт розпочав розмову про те, що його хвилювало:

— Тімоті, я одразу хочу сказати, що дуже радий тому, що проєкт відбувся. Я вважаю, що це принесло і принесе величезну користь компанії. Гадаю, що й персонал наш зі мною солідарний. Однак є питання, які наразі турбують мене. — Альберт взяв невелику паузу і потім продовжив: — Я не знаю, що робити зі стратегічним планом… я маю на увазі терміни виконання, вони не дотримуються. Що робити, Тімоті?

— Альберте Юхимовичу, спробуйте скорегувати терміни. Ви ж, по суті, робите перші кроки у стратегічній темі. У всіх на початковому етапі буває розгойдування з боку в бік, зміни термінів. Я, чесно кажучи, не бачу тут проблеми…

Альберт тяжко зітхнув і, як здалося Тімоті, винувато похитавши головою, сказав:

— Коригували вже… я не хочу сказати, що абсолютно всі заходи не виконуються, ні! Але невиконаних досить багато, причому неодноразово невиконаних, навіть після корекцій…

— Альберте Юхимовичу, у цьому випадку вам доведеться йти на так звані непопулярні рішення… я ж не можу за вас це робити. «Мегапродукт» — ваша компанія, у якій рішення приймаєте ви! Ось, наприклад, зараз на сесії ми говорили про впровадження системи «трьох куль»… чому б вам не спробувати її на практиці? Двічі допускаємо невиконання, а на третій раз — на вихід…

— «Три кулі», так, імовірно, це непогана система, але… — Альберт трохи завагався, — але я не думаю, що вона у нас зможе прижитися… бачите, якщо застосовувати її на практиці, то є ризик спротиву, і якщо почати звільняти, то я боюся, що не буде з ким працювати!

— «М-да…», — подумав Тімоті, — «тут явно відчувається рука «Рішельє»! Швидше за все, Альберт озвучує те, що вона йому навіяла. Сенс такий: любий, в іграшки грайся, скільки хочеш, але знай міру. Це її вплив! Але, власне, я й очікував щось подібне», — після цього висновку Тімоті відповів:

— Альберте Юхимовичу, ви належите до рідкісного кола керівників бізнесу, яке розуміє необхідність змін, підтримує їх та має прагнення до вдосконалення бізнесу, приділяючи багато часу навчанню персоналу. Але… але для того, щоб зміни реально трансформували компанію, їх досить часто необхідно «продавлювати»… і без цього ніяк не обійтися! І в цьому випадку, «продавлювання» — це суто ваше питання як першого керівника.

Альберт задумливо подивився на Тімоті, погляд його виражав сумнів. Розуміючи, що розмову на тему «продавлювання» немає сенсу продовжувати, Тімоті запитав про результати діагностики життєвого циклу/корпоративної культури:

— До речі, хотів запитати вас: як вам проведена діагностика двох філій? Що скажете про результати?

Альберт помітно пожвавився:

— Досить цікаві результати! — на обличчі Альберта з'явилася іронічна усмішка, — виявляється, що філія у Дніпропетровську в плані корпоративної культури сильно «застаріла», її життєвий цикл добігає кінця… а ось Чернігівська філія, зовсім навпаки, наповнена креативністю! — у голосі Альберта з'явилися єхидні нотки.

— І? — запитав Тімоті, вичікувально дивлячись на Альберта.

— І нічого, — засміявся Альберт, — результати вражають... тільки ось питання: чому Дніпропетровська філія завжди виконує та перевиконує плани продажів, а Чернігівська ледве-ледве? А за результатами діагностики, має бути зовсім навпаки! — цього разу настала черга Альберта вичікувально дивитися на Тімоті.

— «Сьогодні ж зателефоную Моні! Справді, нісенітниця якась вийшла», — встиг подумати Тімоті й відповів:

— Я переадресую ваше питання моїм партнерам, які готували опитувальник… це був наш перший досвід, який, як ви знаєте, — син помилок важких! — Тімоті розсміявся, до нього приєднався й Альберт. Вони поспілкувалися ще близько пів години, перед розставанням Альберт сказав, що він дуже захопився ідеями Адізеса і хотів би запросити його компанію як консультантів.

— «Чим би дитя не тішилося, аби не плакало», — подумки резюмував Тімоті.

Вони потисли один одному руки, обличчя їхні виражали взаємний “nice”. Піднявшись у номер, Тімоті насамперед зателефонував Моні. Коли вона відповіла, Тімоті розповів їй про особливості результатів діагностики. Мона досить довго мовчала, пихкаючи в слухавку, потім відповіла: