РОЗДІЛ 1
1999 рік, січень, Новосибірськ. Несподіваний контракт
Раптово прокинувшись, Тімоті потягнувся рукою до тумбочки. Пошукавши навпомацки у темряві, він знайшов свій годинник і підніс його до очей:
— Боже, четверта година ранку… Ще можна спати й спати. Цілих дві години до підйому.
Поклавши годинник назад, Тімоті спробував знову заснути. Якийсь час він крутився на широкому готельному ліжку, сподіваючись знайти найбільш зручну позу для сну, але все було марно. Сон остаточно залишив його. Усвідомивши це, Тімоті ввімкнув світло і сів. Кілька хвилин він просидів, втупившись в одну точку, періодично позіхаючи й дозволяючи думкам поступово пробуджуватися:
«Ще й ця різниця в часі… У Далласі зараз четверта дня, а тут четверта ранку вже наступного дня. Три дні я тут і поки що складно звикнути. Новосибірськ… ну й занесло ж мене. Хоча… я ж мріяв про це, якщо не все свідоме життя, то половину вже точно».
— Мрії збуваються-я-я-я, мрії збуваються-я-я-я, — неголосно заспівав Тімоті, підіймаючись з ліжка. — І що ж у нас діється за бортом? — Тімоті підійшов до вікна, відсунув важку штору й легенько присвиснув, розгледівши показники зовнішнього термометра: мінус 35 градусів.
«Однак це вже занадто», — подумав Тімоті. — «А чого ти взагалі очікував, містере американець? Січень у Сибіру — це тобі не осінь у Нью-Йорку і, тим більше, не квітень у Парижі. Гаразд, будемо тримати позитив і готуватися до вельми непростого дня».
Події, що передували цьому неспокійному світанку, розвивалися спочатку цілком очікувано. Тімоті Брейні був бізнес-консультантом з американського міста Даллас, штат Техас. На його візитній картці з двох сторін англійською та російською мовами було зазначено: компанія «Brainy Inc.», управлінський консалтинг у сфері стратегічного планування, управління персоналом, обслуговування клієнтів та оптимізації бізнес-процесів. До Новосибірська Тімоті прибув, щоб провести дводенний семінар для керівників і власників приватних компаній різних сфер діяльності. Семінар організував Сергій Гусаров, місцевий представник «Brainy Inc.». У перший день все пройшло за планом, аудиторія реагувала досить активно, нудьгувати не доводилося. І не дивно, адже тематика семінарів була вельми актуальною — побудова системи управління бізнесом у компаніях СНД та адаптація західних управлінських технологій. Щойно розпочався 1999 рік, лише пів року тому Росію та інші країни СНД вразила жорстока економічна криза, яка привела багатьох підприємців до розуміння необхідності грамотного управління бізнесом на стратегічному та операційному рівнях.
Під час обідньої перерви другого семінарного дня до Тімоті підійшов Сергій Гусаров:
— Тімоті, одна особа з тих, хто зараз на семінарі, прагне сьогодні з вами повечеряти, — було видно, що Сергій сильно збуджений. — Повірте, це дуже перспективно!
— А хто саме? — з неохотою відволікаючись від порції пельменів, здивовано запитав Тімоті.
— Побачите, — підморгнув Сергій, — нехай це буде сюрпризом. Всього на вечері буде 4 людини: ви, він і я з дружиною.
— Так, але… — почав було Тімоті, та Гусарова вже й слід прохолов.
-«Ось вам і раз», — Тімоті відчував щось схоже на досаду. — Хоч би пояснив до пуття, з ким зустрічатися, якийсь таємничий пан Х. Але це ще гаразд, а от дружина Гусарова — той ще сюрприз. — Тімоті скривився, як від зубного болю, пригадуючи дружину Гусарова, яка сильно дратувала його. Річ у тім, що Неллі Гусарова була доволі екзальтованою особою і, до того ж, психологом. Як психолог Неллі була абсолютно переконана у своїй здатності впливати на людей і кожен вихід у світ намагалася використати для демонстрації цього. Тімоті доводилося спілкуватися з нею лише один раз, але цього йому цілком вистачило. Технологія спілкування, яку зазвичай використовувала мадам Гусарова, полягала у величезній кількості її запитань, що сипалися, як з рогу достатку, на співрозмовника, та її подальшому підтакуванню у поєднанні з точним повторенням всіх поз і рухів візаві. Ймовірно, Неллі вважала, що саме таким способом вона досягне того жаданого рапорту, оспіваного теоретиками та практиками НЛП. На практиці це виглядало часом вельми комічно, що й не дивно, адже НЛП для широких мас Росії 90-х було, по суті, нововведенням, як і різні управлінські технології. У ті часи на простори СНД несподівано виплеснулася величезна кількість всіляких магів та ясновидців. Здебільшого, вони й гадки не мали, що таке НЛП, рапорти та якорі, що зовсім не заважало їм успішно маніпулювати та стягувати з довірливих громадян нечувані суми готівки.
Отже, спочатку ввечері другого семінарного дня (а це була п'ятниця) Тімоті очікував спокійної самотньої вечері в готелі, збору своїх речей, а потім ранкового авіарейсу до Москви, де на нього чекала пересадка на літак до Штатів. Але доля і Сергій Гусаров внесли суттєві корективи в ці плани.
«Вечеря з паном Х із губернського міста N», — подумки жартував Тімоті, поки Сергій віз його засніженими новосибірськими вулицями до місця зустрічі. — «Швидше навіть так: вечеря з паном Х із губернського міста N у супроводі НЛП від мадам Г». — Тімоті несподівано засміявся, викликавши здивований погляд Сергія. Під’їхали досить швидко, незважаючи на мороз та п'ятничні затори. Спільна вечеря намічалася в ресторані готелю, де зупинився Тімоті, що цілком його влаштовувало, оскільки він почувався втомленим після семінарного марафону і хотів якнайшвидше прийняти душ та горизонтальне положення. Сергій і Тімоті пройшли до зали готельного ресторану, де метрдотель підвів їх до столика, за яким уже сиділа Неллі Гусарова та кремезний чоловік із суворим поглядом. Тімоті впізнав цього чоловіка, він бачив його на семінарі. І хоча там чоловік не виявляв зовнішньої активності, за його уважним поглядом можна було припустити, що він вельми зацікавлений почутим. Побачивши Тімоті, що наближається, чоловік встав, не змінюючи суворого виразу обличчя, потім простягнув руку для рукостискання і вимовив: