Вірш 6. Лють Квазара

Сам на сам — де морок і пітьма,

Тут твоя влада — порожнеча й тьма.

Твоя лють — це все, що ти вбити зміг,

Я творю те, що не впаде до ніг.

Блискавки по спині — я кличу на бій.

Синя крихто, ти полюєш,

На орбіті, все, як мусиш.

Зірко-синя, ніж у спину,

Як лестощі — ти ворог мого чину.

В мені більше душі, ніж в зорях усіх,

Сонце грає на струнах, спалах — мій сміх.

Хочеш втримати? Спробуй, бо палаю як лід,

Увійди в атмосферу — почуй мій зеніт.

Чорна діра, двадцять дві зорі,

Галактика стікає золотом в нутрі.

Вихід один — тільки крізь мене,

Лють квазара — удари шалені.

Пульс розриває небесний сволок,

Не побачиш цього — останній це крок. 

Все збулось, пророцтво в ділі,

Твоя нікчемність — в моїм прицілі.

Отрута в крові, мій ніж у руках,

Заберу я тебе, відчуй цей страх! 

Синя крихто, кричи!

Стільки люті в мені,

Стільки болю й вогню!

Все згорить у диму, як приціл у вогні.

Зазирни в глибину, де зорі горять,

Де я задихаюсь, де небеса кричать.

Ніж ріже небо, зорі в крові,

Крізь дим до кінця — ти впадеш в рові!

В мені більше душі, ніж в зорях усіх,

Сонце грає на струнах, спалах — мій сміх.

Хочеш втримати? Спробуй, бо палаю як лід,

Увійди в атмосферу — почуй мій зеніт.

Чорна діра, Двадцять дві зорі,

Галактика стікає золотом в нутрі.

Вихід один — тільки крізь мене,

Лють квазара — удари шалені.

Пульс розриває небесний сволок,

Не побачиш цього — останній це крок.

Всі посилання на мої проєкти, арти, та музику для занурення шукайте в моєму профілі ❤️✨❤️