От говорять всі вони:
"Насолоджуйся життям,
насолоджуйся цим днем,
подарованим життям.
Миттю насолоджуйся".
Не виходить в мене це
в світі цьом прогнившому.
Бодай день пройшов би —
і не вмер би син,
якого
так чекала мати.
Не проходить день без самогубства,
самогубства тої людини,
яка не змогла.
Так скажи мені — чому?
Довжен я цим насолоджуватись?
Відредаговано: 03.05.2026