МЕРТВА ТА НАДІЯ
Поема
I
Мертва та надія —
імпульс,
той, що обірвався.
І коло неї хлопець,
той, що вижив
із мертвою надією.
І коло нього світ —
світ, котрий зламався.
II
І зі зломленим тим світом
той, хто вижив,
вибирає шлях —
світлий, вільний.
Але з кулею у серці
й раною в душі,
він дається складно.
Миттю навіть крок цей нереальний...
І, мабуть же, виходу немає,
правда?
III
Але серед людини,
у тьмі,
неволі —
той його душі
лишається —
світлий промінь,
й являється
серед кривавих хмар.
І неволя
перетворить це у сильну думу,
у голос —
сильний і сумний,
миттю дивний.
Але все одно
він перетвориться
на сильну й незалежну ту людину —
із раною в душі.
Відредаговано: 03.05.2026