Мертва особистість

«Шум та тиша»

Він — спокій, а я мала б бути тишею,

Та важко зберігати цю нішу.

Мене вбиває оте мовчання,

Оці наші мовчазні зітхання.

 

Я його, звичайно, кохаю,

Та серце не за тим конає —

Воно любить шум і гам,

Щоб дихалось і тут, і там.

 

А його серце того не сприймає —

І весь час у спокої вбиває.

Ми різні — мабуть, варто порізно,

Та зв’язок наш не трісне.

 

І я починаю любити тишу,

А він — мультики про веселу мишу.

В його душу пробрався шум,

А в мою — його серця тихенький гум.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше