А знаєш, люблю себе, коли п’яна —
тоді я жива і природньо рум’яна.
А знаєш, люблю себе на світанку —
бо ти цілу ніч був поруч до останку.
А знаєш, люблю свої очі дівочі —
як можна не любити щирі ці очі?
А знаєш, тебе я також кохаю —
та влади над цим, на жаль, не тримаю.
Ні доказів, ні правильних значень —
неначе в мішень — і жодних означень.
Просто в серденько стріляє амур —
і зник десь мій смуток, і стерся весь жур.
Відредаговано: 02.07.2026