https://st.booknet.ua/uploads/covers/220/1723063639_26.png
Мертва особистість
«Колишня»
Ніжна, й грішна
та вже колишня,
Тепла й мила,
кохати не сила.
Колись — як весна,
теплом обіймала,
Тепер — мов зима,
слідом замерзала.
Я хотів лиш кохання, —
а ти обрала страждання.
Я просив трохи світла,
а ти повертала лиш тіні і витла.
Я хотів лиш тепла,
а ти стала неймовірно холодна зима —
без слів, без жалю,
наче сніг, що ковтає сліди у даль.
Я йшов – і спинявся,
бо щиро закохався,
Я жив – чекав,
мовчки все прощав.
А нині мовчання
згубило всі зізнання.
Тепер в нашій історії – пустка,
а в душі тиха зимова імла.
І вже не болить,
та й не гріє весна.
Лиш вітер самотній
між нами — стіна.
Відредаговано: 02.07.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
