Мертва особистість
Бачу…
бачу, як часто мовчиш замість “пробач”,
бачу, що правди буває забагато,
бачу, як ти уникаєш плачу,
наче в сльозах — зрада, а не відплата.
бачу — ти втомлений, хоч не зізнаєшся,
бачу — надія у зморшках очей,
бачу, як серце з тобою прощається
з кожним безмовним «нічого, ще встигнемо ще».
бачу, як жестами брешеш несміло,
наче не варто вже вірити в біль,
наче любов — то лиш крихітне діло,
що залишили ми десь між ліній.
бачу, що більше не просиш залишитись,
бачу — не тримаєш, коли я мовчу,
бачу, що навіть у снах ти не снишся,
і це, мабуть, найстрашніше відчуття — не хочу.
бачу, як тіні між нами ростуть,
мовчання важке, мов бетонні мости,
і все, що було — не повернуть,
бо ти вже не ти. І ми вже не ми.
Відредаговано: 02.07.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
