Жіноча дружба, вона така... Ч. 2

На столі стояли дві майже порожні тарілки із закусками і напівпуста пляшка мартіні. Розливаючи по рамках останні краплі алкоголю , Марлена сказала :

-Давай замовимо ще пляшку ?

-Не певна , що це хороша ідея. Уже пізно, тобі ж завтра до роботи . Що подумає твій начальник про тебе, якщо побачить тебе на ранковому зібранні з похміллям?

-Це хвилює мене зараз менше всього , але твоя правда.

В такий пізній час засоби громадського транспорту не ходили, тому дівчата чекали таксі на вулиці .

-Як ти себе почуваєш ?- поцікавилася у дівчини Марлена.

-Дякую. - З теплотою в голосі сказала Лая. - Мені значно легше , твоя присутність зцілює мене , якою б розбитою я не була , ти завжди допоможеш зібрати все до купи. 

-Хочеш сказати, я ніби клей ? - жартівливо від казала подруга.

Лая з ігривою посмішкою на вустах промовила :

-Ну....іноді ти прилиплива , що деколи дратує , тож...

-Ей! - Марлена посміхнувшись штрихнула ліктем дівчину. 

В таксі дівчата попрощалися, і Марлена взяла з Лаї  обіцянку , що та буде на зв'язку і відповідатиме на всі її повідомлення . Через кілька будинків буде дім Лаї, завдяки зустрічі з подругою Лаї вдалося трохи забутися за розмовою і навести лад в думках , піднімаючись сходами під'їзду її знову накрило відчуття смутку і тривоги. 

Вона жила в цій квартирі разом з найдорожчою людиною на світі... Принаймні, вона так думала . Думка про те , що зараз вона зайде до пустої домівки , роз'їдала її і приносила біль . Зрештою вона знайшла в собі мужність і, відчинивши двері, запалила світло вітальні. Першою справою набрала ванну з аромамаслом лаванди , її запах , витаючий у повітрі , змусив розслабитися. Після релаксу Лая відчула голод і взагалі-то збиралася спати , але попрямувала на кухню. В холодильнику були лише соуси та запечена риба , яку вона готувала на вечерю для Артура.

-Ну і грець з ним,- Лая увімкнула ноутбук і, розігрівши їжу, перевіряла свої повідомлення . Її увагу привернула вкладка з повідомленням , вона відкрила і прочитала смс: Як життя?:). Щось всередині неї змусило відповісти на повідомлення, певно, інтрига. 

-Цілком добре. - Відповіла вона. Лая вирішила не згадувати Артура, бо ж навіщо ? В цьому немає сенсу , все ж це був його вибір, краще забути його якнайшвидше.

Смакуючи запеченого лосося з лимонним соком , який тане в роті , вона раптом кинула погляд на екран і побачила , що користувач під ніком Zeidan/;) набирає текст : 

-Гадаю, вже пізній час, чому не спиш ? 

-Я недавно прийшла додому із зустрічі.

-Була на побаченні?

-Зустріч з подругою.

-І як все пройшло ?

-Чудово.

Лая закінчила свою трапезу і збиралася мити посуд.

Смс:

-Вибач , можливо я питаю щось надто особисте.

Дівчина відповіла : - Не переймайся , все гаразд. Для чого зареєструвався тут ? 

-Вечорами мені буває нудно , тому вирішив, чому б не поспілкуватися, якщо до тебе?

-Чесно кажучи , мене підбила на це подруга, вона на цьому сайті познайомилася з одним хлопцем , і вони стали чудовими друзями , тож я подумала , що мені немає чого втрачати .

- Хороша думка. Теж її притримуюсь .

- Розкажи кілька слів про себе. - Поцікавилася Лая .

- Гаразд, я працюю у великій компанії по виробництву меблів , багато подорожую світом, моє хоббі - приготування їжі  і образотворче мистецтво. Хоча , стосовно останнього , у мене зараз вкрай мало часу на створення нових картин. 

Лаї здалося цікавим те , що він пише картини , в її колі спілкування жодного разу не було людей , які пов'язані з творчістю.

- Дуже цікаво , ти закінчив вуз по образотворчому мистецтву?

- Ні, це була моя мрія , але зрештою це лишилося просто хобі , на яке, до того ж , не вистачає часу.

- Шкода , я б хотіла побачити твої картини. 

- Можливо , колись у тебе буде така нагода. 

Лая відчула сильну втому і майже засинала за екраном ноутбука. Зрозумівши , що час йти спати , вона попрощалася з новим знайомим.

- Вже дуже пізно, мені пора спати.

- Гаразд, скажи хоча б своє ім'я, будь ласкава:)

- Лая. Коротко відписала вона.

- Я Зейдан , радий був познайомитися. Ми зможемо продовжити наше спілкування?

- Я не проти .

- Радий це почути, тоді спокійної ночі.

- Взаємно :)

Дівчина зачинила ноутбук, вона була настільки зморена , що не мала бажання згадувати сьогоднішній день . Однак все ж одна приємність за день мала місце бути, цей хлопець наче справив на неї хороше враження. Лая лягла в ліжко , закрила очі і на кілька хвилин відчула спокій , що приходить після жахливого дня. Вона думала про Артура , про свої почуття до нього , але зараз в голові були лише спогади про зустріч в кафе. Все ж спільна вечеря з Марленою допомогла їй хоча б трохи відволіктися від болісних думок, а їх розмова стала віддушиною . Занурюючись у глибокий сон , Лая вирішила , що завтра буде новий день і нові можливості для змін. Життя цікава штука, якщо щось йде , одже так мало статися . Спокійно зітхнувши, вона заснула.