Глава 68: “У розрізі куль”

Перший постріл розірвав нічну тишу, і одразу все потемніло. Спалахнула пісня свисту куль, що зрізали повітря, наче різкі леза. З усіх боків почали лунати постріли — невідомі озброєні люди заполонили базу.

— “До сховища!” — крикнув Ігор, хапаючи Олену за руку, і вони зникли в темряві складів.

Ліна, вже знову на ногах, прикрила Марка, який намагався евакуювати свою сестру.

— “Вони нас оточили!” — крикнула Ліна.

— “Не зупинятися!” — відповів Марко, хапаючи її за плече. — “Потрібно добратися до іншого виходу. Якщо не вийдемо зараз — нас усіх знищать!”

Назарій нахилився, прикриваючи свою команду.

— “Ці люди — не просто найманці. Вони готувалися до цієї зустрічі. Нам не можна дати їм шанс.”

Здалеку долинав холодний сміх Максима. Він стояв посеред бази, спостерігаючи за боєм. Його очі горіли від захоплення.

— “Ігорю, як тобі це?! Твоя кінцева жертва!” — закричав він.

Ігор, перехопивши погляд, зрозумів: Максим не збирався просто вбивати їх — він мав на меті щось інше. Гра була набагато глибшою.

Ігор кинувся до одного з контейнерів, прикриваючи Олену і Ліну.

— “Залишайтеся тут. Ми прорвемося. Марко, ти зі мною.”

Марко подивився на нього, мовчки киваючи. Той момент був лише одним із безлічі виборів, на які кожен з них йшов, аби дійти до кінця.

Несподівано пролунали ще кілька пострілів — і один з куль пробив руку Ігоря. Він заревів від болю, але не впав. Олена схопила його за плече, але він відсахнувся.

— “Не зупиняйся. Йди вперед!” — через зуби пробурмотів він, дійшовши до найближчого укриття.

Марко, дивлячись на нього, не міг більше тримати мовчання.

— “Ми змушені йти до кінця. Це не просто місія. Це боротьба за наше життя!”

Але саме в цей момент — хтось інший вигукнув:

— “Стояти! Не стріляти!”

Перед ними з’явилася постать, яку вони всі знали. Він був в одязі, забрудненому кров’ю і пилом, але його вираз обличчя не змінився.

— “Максим…” — прошепотів Ігор.

— “Не стріляйте в нього!” — розчаровано, але з упевненістю сказав Марко. — “Він на нашій стороні.”

І тут стало ясно: те, що здавалося трагедією, почало насправді перетворюватися на нову інтригу. Постать, що вийшла з темряви, — була здогадкою, яку ніхто не міг ідентифікувати.

У наступній главі: обрання шляху — чи союзник, чи ворог? Розкриття нових таємниць і вирішальна битва.