Глава 30: “Втеча крізь ніч”

Темрява вкривала місто, як ковдра, але її спокій обманював. Всередині будинку Арсена лунали поспішні кроки, шелест паперів, короткі накази.

— “Через чорний хід!” — скомандував Арсен. — “Авто вже чекає за рогом.”

Олена все ще була мовчазна. Її очі — повні питань. Ігор постійно намагався зловити її погляд, але вона ховала обличчя, стискаючи плечі.

— “Олено, прошу, поговоримо…” — почав Ігор.

— “Не зараз,” — холодно кинула вона. — “Виберемося живими — тоді поговоримо.”

Катерина з силою штовхнула двері чорного виходу, Арсен прикривав ззаду. Як тільки вони вибігли на вузький провулок, почувся крик:

— “Стійте!”

Двоє озброєних чоловіків вибігли з-за рогу. Катерина вихопила пістолет, Арсен — кинув димову шашку.

— “Біжіть!” — закричав Арсен.

Вони кинулися вперед, крізь густий дим. У хаосі Олена раптом відчула, як Ігор схопив її за руку й потягнув.

— “Я не дам тобі зникнути,” — прохрипів він, зупинившись на мить. — “Я зробив багато помилок, але ти — єдине, що тримає мене на цьому світі.”

Олена заплющила очі, відчуваючи, як колотиться серце, — і дозволила собі стиснути його пальці у відповідь.

---

Вони вскочили до автомобіля, де за кермом сидів чоловік у темних окулярах.

— “Арсен сказав, що вас треба доставити,” — коротко кинув водій. — “Тримайтеся.”

Машина рвонула з місця, залишивши позаду крики й постріли.

---

Під час поїздки Катерина гортає документи, які встигли врятувати.

— “Тут є ім’я… Єва. Це наша наступна точка.”

— “Хто вона?” — питає Олена.

— “Єва — моя колишня партнерка. Вона єдина, хто знає всі лазівки системи. Але вона теж має свою гру. Якщо ми підемо до неї — треба бути готовими до всього.”

Ігор обертається.

— “Вона нам допоможе?”

— “Вона допоможе… якщо правильно заплатимо,” — гірко посміхається Катерина.

---

Олена відвертається до вікна, і раптом, крізь відбиття, бачить щось дивне. Позаду — ще одна машина. Вона наближається швидко.

— “Вони за нами,” — шепоче Олена, але Катерина вже це помітила.

Водій тисне на газ, позаду чути рев двигуна й спалахи фар.

— “Готуйтеся!” — кричить Катерина, витягуючи пістолет.

Ігор хапається за кермо, допомагаючи водію, а Олена — притискається до сидіння, відчуваючи, як адреналін затоплює тіло.

---

Починається погоня. Машини мчать вулицями міста, врізаючись у сміттєві баки, ліхтарі. Олена стискає ремінь безпеки, а Ігор кидає на неї короткий погляд:

— “Ми виберемося. Я тобі обіцяю.”

Вона заплющує очі й відчуває вперше за довгий час, що хоче вірити.

---

Попереду — нова зустріч, стара союзниця Єва, а разом із нею — нові зради й розкриття:

Чому Єва досі жива, хоча за нею полювали?

Чого вона хоче від Ігоря й Олени?

І яке рішення доведеться прийняти Олені — лишитися чи піти назавжди?