Глава 24: "Вогонь, що не згасає"

Темрява ночі вкривала місто, і лише кілька ліхтарів світило на порожніх вулицях, кидаючи довгі тіні. Олена, все ще переповнена відвертими словами Ігоря, йшла, не знаючи, куди її веде цей шлях. Всі ці таємниці, всі ці розкриті правди наче обпалювали її зсередини, але почуття до Ігоря не зникли.

Вона розуміла, що його обличчя в нічному освітленні виглядало зраненим, а сам він здавався втомленим від боротьби, яку він вів не тільки з зовнішніми ворогами, але й із собою. Всі ці роки, коли вони разом, вона ніколи не могла навіть уявити, що він був втягнутий у такі темні справи.

Але ж її почуття до нього залишалися живими. З кожним кроком, коли вона наближалася до нього, все більше відчувала, як серце знову прагне цього чоловіка, навіть після всіх його таємниць.

— "Ігорю..." — її голос трохи тремтів. Вона не знала, що сказати. Всі слова здавалися безглуздими після всього, що сталося.

Ігор повернувся до неї, і на його обличчі, хоча і був вираз втрати, вона бачила також і щось більше — спробу пояснити те, чого не можна було зрозуміти в один момент.

— "Я не знаю, як ти ще можеш мені довіряти, Олено," — сказав він, і його голос став тихим. — "Але я поважаю тебе більше, ніж будь-кого. І я не хочу втратити тебе."

Олена дивилася на нього. Вона відчувала, як її серце стискається від болю. Все, що вона могла сказати, це:

— "Але чому ти мовчав? Чому ти не сказав мені правду?"

Ігор заплющив очі на кілька секунд, ніби шукаючи відповіді в самому собі.

— "Я боявся, що ти втечеш від мене, що ти не зможеш витримати того, що я зробив. Я боявся, що твоя любов буде іншою після того, як ти дізнаєшся правду." Він підняв погляд. "Але я не можу більше жити в тіні. Ти заслуговуєш правду."

Олена стояла, відчуваючи, як серце її розривається від почуттів. Вона, здається, розуміла його, але чому ж тоді її внутрішній голос кричав про зраду? Чи зможе вона пробачити все те, що він приховував? І чи не буде цей шлях ще важчим для них обох?

Тим часом вони опинилися на роздоріжжі. З одного боку було майбутнє, яке обіцяло свободу та вибір, а з іншого — залишалася реальність, в якій вони були частиною чогось набагато більшего, ніж їхні відносини.

---

— "Я знаю, що ми зараз можемо або знищити все, або знайти спосіб розірвати це коло," — сказав Ігор, його погляд був твердим і рішучим. — "Я буду боротися за тебе, за нас."

Олена подивилася на нього. Всі ці слова були важкими, але в них була сила. Вона знала, що не може просто встати і піти, залишити його одного. Щось всередині не дозволяло їй це зробити.

— "Але якщо ми залишимось разом, ми будемо йти по межі. І ця межа може нас знищити," — сказала вона, її голос знову був сповнений невизначеності.

Ігор підійшов до неї ближче, і вона відчула тепло його тіла, його близькість. Погляд, яким він дивився на неї, був настільки щирим, що Олена відчула, як її серце починає знову битися в такт з його.

— "Ми вже давно перейшли межу, Олено. Тепер або ми йдемо разом, або я залишаю все позаду і залишаюся сам."

Її рука непомітно доторкнулася до його, і цей простий жест знову пробудив у серці Олени ту стару пристрасть, яка завжди була між ними. Але ж чи можна простити те, що приховував Ігор, і чи зможе їхній зв’язок витримати всі ці випробування?

---

В цей момент їхній погляд перехопив інший чоловік у темному костюмі, який прибув разом з іншими тіньовими фігурами. В його очах був той самий безжальний вираз, який не залишав шансів на виправдання.

— "Ігорю, твої розмови більше не допоможуть. Час для вибору вже закінчився. Олена і ти зараз маєте лише один шанс..."

Ігор поворухнувся, але Олена одразу відчула, що щось змінилося в його настрої. Це була не просто боротьба, це була його остання можливість захистити те, що залишилося.

---

Чи здатні вони пройти через це разом? Чи переможе любов, чи стане це фіналом їхнього спільного шляху? Таємниці, що їх оточують, ще більше поглиблюють цей вибір. Вони обоє стояли перед вибором, якого не можна було повернути назад

Тепер, коли все заплутано ще більше, їхня боротьба продовжуватиметься, а почуття Олени до Ігоря лише поглиблюються. Чи зможе вона пробачити його, чи все ж таки це крок до їхнього завершення?