Мережа планет
4. Кінець
Через пів року
Дівчина лежала на траві під нічним зоряним небом, і згадуючи останні події, гірко усміхалася. Нічого не змінилося, крім того, що після грандіозного сорому про неї просто забули. Вона змогла зникнути з поля зору, бо вже достатньо настраждалась за останніх пів року. Вибрати напрямок шляху - нелегко, і Луна не знала де її місце. Вийшовши з онлайну, пізнавати реальний світ було боязко, а довіряти іншим людям здавалося ще дужче неможливим.
- Головне забажати, і твої мрії здійсняться, - прошепотіла вона у глибоку тишу. - Моя мрія дотягнутися до неба, до далекого космосу, де немає нікого. Та досягти неба неможливо… Я приречена на те, щоб назавжди залишитися самотньою невидимкою...
#1926 в Молодіжна проза
#2641 в Сучасна проза
Відредаговано: 15.07.2021
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
