Розділ 40

Щоб знищити Вінтерроуза потрібно було бути краще, спритніше, та в першу чергу хитріше.

Щоб обігнати вітер.

Щоб наздогнати час.

Щоб надурити саму смерть.

І вбити те, що вже мертве давно.

Щоб знищити Пандору, потрібно знайти прогалину в системі, увійти в неї та спробувати відключити її розум.

Оглянувши всю кімнату я помітила, що старий нам щось залишив.

— Аввадон, підійди сюди, — гукнула його я.

— Що таке? — запитав він.

— Це залишив старий, — тихо відповіла я.

Я обережно розгорнула обкладинку та заглянула всередину.

Проєкт: «Мережа».

Ведучий дослідник: «Трей Вінтерроуз».

Заступники: «Ка Дживон, Роуз Джи Юн, Мок Хван Сок.»

Загроза: «Низька».

Об’єкт досліджень: «Людський розум».

Ціль: «Знайти можливість втручатись та змінювати розум та світосприйняття без шкоди для вибраного індивіда».

Тривалість: «20** — 2087».

Причини закінчення: «Неадекватна поведінка ведучого дослідника, порушення мозкової діяльності піддослідних індивідів, витік інформації, вбивство вчинене піддослідним, втрата державного фінансування».

Головні піддослідні: «Вінтерроуз, Пандора — стикування зі штучним інтелектом, гени;

Джи Юн, Ексенайт — гени;

Роял, Ді — імпланти;

Мортімер, Аввадон — зміна пам’яті;

Волш, Джей — імпланти;

Джинкс, Корвус — зміна пам’яті;

Йонас, Ноут — імпланти».

Побічні проблеми: «Численні порушення безпеки, часті джерела інформації, проблеми з піддослідними».

Наслідки для піддослідних: В.П. — зміна особистості, жодних;

Д.Ю.Е. — жодних;

Р. Д. — не досліджено;

М.А. — кошмари;

В.Д. — напади агресії;

Д.К. — різкі перепади настрою;

Й.Н. — перепади настрою, прогалини в пам’яті.

Можливі та мало дослідженні побічні ефекти: «Стирання чи зміна пам’яті — скорочення передбачуваної тривалості життя приблизно на десять років;

Генетичні модифікації — невідомо.

Імпланти — скорочення життя, судоми, зміни особистості, прогалини в пам’яті».

Опис піддослідних: «В.П. — жінка, добрі гени, модифікації присутні.

Д.Ю.Е. — жінка, добрі гени, модифікації присутні.

Р.Д. — чоловік, посередні гени, жодних модифікацій.

М.А — чоловік, добрі гени, жодних модифікацій.

В.Д. — чоловік, погані гени, жодних модифікацій.

Д.К. — чоловік, посередні гени, модифікації присутні.

Й.Н. — жінка, погані гени, жодних модифікацій.»

Спостереження: «В.П. — здатна утримувати зміну характеру в таємниці, має проблему з агресією, любить завдавати болю. Вища сила та швидкість, кращий імунітет

Д.Ю.Е. — вища сила і швидкість, високий імунітет.

Р.Д. — не відомо.

М.А. — серйозних змін не зафіксовано.

В.Д. — напади агресії, проблеми з асоціативною пам’яттю.

Д.К. — напади агресії, розвиток СДУГ, можливий РАС.

Й.Н. — порушення дрібної моторики.»

Аввадон шоковано дивився на першу сторінку звіту, залишеного старим.

Наче він починав все розуміти.

— Я думав я просто все забув, — прошепотів він.

— Я теж, — відповіла тихо я, — мені здавалось проєкт закрили десь десять років тому.

— Значить все що ми бачили в старій лабораторії постанова, — промовив тихо він.

— Все може бути, — додала я.

— Цікаво, чому старий нам це залишив, — сказала знервовано я.

— Треба прочитати більше, — порадив він, — ти переглянула лиш першу сторінку.

В очах миттю почорніло.

І світ зник.

Я ще ловила ротом повітря, але наче була під водою.

Спогади почали повертатись.

Ліжко…

Ніч…

Аввадон.

Ні, я з ним в жодному разі не спала!

Якщо татко хоче мене збити так з правильного шляху, значить мене погано мене знає.

Аввадон акуратно схопив мене за талію та запитав:

— Все добре? — поцікавився він.

— Так, все добре, — промовила я, намагаючись зібратися. — Просто зненацька почуваюся дуже дивно.

Аввадон допоміг мені піднятися, тримаючи за руку.

— Що сталося? Чому ти раптом впала? — запитав він, пильно дивлячись на мене.

— Я не знаю... Щось згадалося... А потім все зникло... — відповіла я.