Розділ 1

Взявши до рук рюкзак, що був хоч і мало потрібним, але все-таки моїм вічним атрибутом та накинувши на себе яскраво пурпурне худі я відправилась до Ноут. Треба і імпланти на тех огляд звозити, та і тести зробити. Ну не могла я потрапити в наркоаферу. Та й не так щоб зникла вся пам’ять за два місяці. Я вдягнула вірти і оглянулась довкола. Здається я не марно викинула купу грошей на ті окуляри. 

— Звіти по Роялу, — наказала спокійно я.

Миттю перед моїми очима з’явився білий текст:

Звіт за 25.07.2091

«Я приїхала до Рояла.

Він дещо параноїк, але попри все за шкалою адекватності тверда дев’ятка. Я перевірила систему. Він мав чого боятись. В захисті діри в які проїде цілий танк. Камери чисті, стерті по кілька хвилин щогодини. Можливо баг.»

Звіт за 29.07.2091

«Роял подзвонив серед ночі. З записів сумарно зникло пів години. Найбільший масив близько третьої ночі. Помилок то збоїв не виявлено. Відправила Ноут для перевірки. Сторонніх відбитоків пальців не знайдено, погрози не надходили.»

Звіт за 01.08.2091

«Була на заході з Роялом. Сьогодні поводився, як параноїк. Сварився з якоюсь мадам. Згадував мого батька і обмовився, про якусь Пандору.»

Миттю я почула дзвінок і підняла слухавку. Миттю Ноут заговорила.

— Гей, давно не чула про тебе! — прокричала вона радісно.

— Та, — відмахнулась я та додала, — хворіла.

— Ок, щось треба? — запитала вона.

— Перше з яким шансом синтетичні антитіла аналізатор зчитає як антиген? — промовила я.

— Хм, — здивовано прошепотіла вона, — які?

— Від Роял&АбсCo, від того давнього вірусу з корейського півострова, — сказала я.

— В меді це не говорили, але з записів старого це мін 97%, — відповіла вона.

— Я до тебе на тех огляд їду, рука не чекає, — додала я.

— Чекаю! — сказала вона та кинула слухавку.

Рука неприємно завібрувала і миттю з’явилась голограма з моїм обличчя. Тільки там в мене було чорне волосся, а чорні очі були дещо яснішими.

— Я не знаю скільки в мене є часу, — промовила я з голограми, — але його зовсім мало. В мене є декілька рад що врятують нам життя. Перше ніколи не довіряй нікому. Вони вибрали їх. Друга, цього ти не знаєш і граєш як завжди. Третє, знайди золоту голову кабана. Повідомлення буде відразу видалене, тому запам’ятай все.

Хто такий ваш золотий кабан?

І що сталось?

Не можна було вірити нікому, і це виглядало досить серйозно. Я розмістила рюкзак на спеціальній площадці для сканування та ввела код доступу. Двері зачинились за моєю спиною,  почула, як різким рухом ліфт рушив униз. Швидкість спуску викликала в мене відчуття вільного падіння в моєму шлунку.

Увійшла в невелику білу кімнату з залізною мед. капсулою збоку, за білим столом з блакитною голограмою на яку дивилась дівчина. Це була Ноут, висока молода дівчина з імпалантами на обличчі. Її волосся було знову блакитним, очі темно карими, а на губах була яскраво синя помада.

— Та як у тебе здоров'я, героїне? — вигукнула вона.

— Непогано, але не про це. Я маю інформацію щодо Рояла, і це може бути дуже серйозно. Перевіриш? — запитала я.

Ноут почала сканувати записи про імпланти Рояла. Мої думки перебували в хаосі. Що може статися, що йому загрожує, і в моїй руці було це повідомлення?

— Так, він тут. Аналізатори показують невеликі аномалії в його імплантах, але нічого критичного. Можливо, в нього просто стрес, — запропонувала вона. 

— Стрес? — питання висіло в повітрі. Я роздумувала про зміст повідомлення, про Рояла, про золотого кабана. Що все це має значити?

— Ти йому не довіряєш, вірно? — запитала Ноут.

— Так, — відповіла я.

— Ну, тоді ми маємо визначити, чи це просто стрес, чи є реальна загроза. Я запущу додатковий скан імплантів, щоб перевірити, чи немає хакерських атак чи інших небезпек. А ти розкажи мені все, що ти знаєш про Рояла та його дії останнім часом, — промовила спокійно вона.

— Ну, він дещо параноїк, — відповіла я, після чого додала, — грошей має багато. Приємний мужик, з певними проблемами, але на це можна закрити очі. Хвороб немає, імпланти встановлені не з медичних причин.

Під час моєї розповіді, Ноут продовжувала аналізувати дані імплантів Рояла. Її голос прозвучав серйозно:

— Зараз у нас немає конкретних підстав для того, щоб вважати його ворогом. Але аномалії в імплантах дійсно є. Можливо, він стикнувся з якимось новим вірусом або технічними проблемами. Треба з'ясувати більше, — сказала спокійно вона.

— Я не можу взятися за це безпосередньо, — відповіла я.

— Тепер залізь в мед капсулу, зараз все в тобі перевіримо, — наказала дівчина.

— Ага, — погодилась я, — коли перефарбувалась назад в синій.

— Та недавно, — дещо здивовано прошепотіла вона.

— Давай на старт, — попросила я.

— Починаю, — сказала вона.

— І що там? — запитала спокійно я.

— Все здається в нормі, — промовила вона, після чого додала, — все бездоганно.

— От і чудово, — додала я, після чого вилізла з мед капсули.

— Що з планами на вечір? — запитала вона.

— Ну, піду на вечірку, — відповіла я.

— О класно! — прокричала вона, після чого додала, — до кого?

— Роял запросив, — промовила жартома я.

— Сукню маєш? — запитала спокійно вона.

— Ні, — відповіла я, після чого запитала, — може щось завалялось?

— Ага, не хочеш? — запропонувала Ноут.

— Якщо не візьму, то прийдеться йти голяка, — пожартувала я.

— В куті, — промовила вона та вказала в кут.

— Ну і що ти мені пропонуєш? — запитала жартома я.

Відкривши коробку я швидко заглянула в середину. Миттю дістала звідти наймоднішу латексну довгу сукню з розрізами з двох боків та глибоким декольте, оглянула її і здивовано перевела погляд на Ноут.

— І як? — запитала здивовано вона, після чого додала, — Подобається?

— Вона прекрасна, — відповіла їй я.