Глава 33

Два тижні у мене була відпустка, така справжня на березі океану. Ліза зробила все як і обіцяла, і от ми вже на розкішному індонезійському курорті острова Балі. Наш готель був в стилі рок-н-рол, довкола було багато фотографій зірок, гітари, що висіли прямо на стінах. Дві хвилини до пляжу, просто перейти дорогу. І дуже багато молоді. Я розглядала молодих людей.

- На кого ти так уважно дивишся?

- Та от думаю, попадуться мені тут мої студенти, чи може пощастить?

- А ти не каркай і може все обійдеться. До того ж у нас буде насичена програма.

- І що нас чекає?

- Я записала в серфшколу, думаю саме час навчитися, далі ми займемося дайвінгом, звісно, потурбуємося про своє тіло, я записалася на всі ті чудові процедури, після яких ми маємо бути богинями  і, звісно, потурбуємося про душу. Коротше знімаємо стрес, лікуємося, релаксуємо.

- Досить амбітні плани. Тільки я так і не зрозуміла, а де відпочинок.

- На пляжі полежимо тюленями. Головне отримати враження.

- Я просто зараз хочу полежати…- занила я.

- Обіцяю, душ, відпочинок, обід і сходимо на пляж.

- Вав, дякую моя ти …

- Шшш. Час ми проведемо чудово. - закотила очі в екстазі Ліза. - І розпочнемо з коктейлю он в тому чудовому барі.

- Щось, здається, з віком наша радість зводиться до бару і кухні.

- Ні, ми ще будемо отримувати естетичне задоволення, розглядаючи  молодих і загорілих хлопців.

- А що Олексій? - поставила я вже таке класичне запитання.

- З Олексієм ми розбіглися. - сухо прокоментувала вона.

Я подавилася коктейлем.

- Вибач! Я не знала.

- Звісно не знала. Я не афішувала. Сама вже заплуталася в таких відносинах.

- І ти як?

- Я значно краще, аніж ти. Ми просто вже втомили один одного, тому то було закономірний завершенням міжконтинентального кохання. У моїй пам’яті залишилися солодкі спогади, чудово проведених днів, не заляпаних побутом. Яхта, океан, і ми вдвох. А тепер буде найскладніше. - вона закусила губу, а моєю спиною пробіг холодок.  - Я почала зустрічатися з Міхом. - вивалила вона на мене.

І тепер уже я випала в осадок, нерозчинний. Я декілька хвилин безтолково хлопала очима, не до кінця розуміючи, чи то я реально почула, чи то почулося.

- Скажи щось? - вимагала якоїсь відповіді Ліза.

- Ти і Міх? Мені ж це не почулося?

- А що все так жахливо? - скривила носик Ліза.

- Та ні чому жахливо? Несподівано просто. Ви ж не сильно один одного любили, здається?

- Не сильно, то слабо сказано. Він мене дратував своєю недолугістю і взагалі усім. Але у мене була проблемка на роботі, і я вже втомилася слухати відмовки, чого там у цих найнятих за дорого хлопчиків не виходить. Я була зла, тому подзвонила Міху. І коли в віддаленому доступі він владнав проблему, то розігнала випещених йолопів і найняла Міха. І виявляється, коли він не хамить і мовчить, він просто диво.

- М-да, партизани. А ви взагалі мені збирались про це говорити?

- Так, просто не знали, як ти до цього поставишся.

- І чого ви побоювалися ?

- Тому, що ми твої друзі, а якщо між нами щось не склеїться, то не хотілося, щоб ти вибирала.

- Мрійники. Ризикуйте, там якось розберемося. - відсалютувала я свої коктейлем.

 А Ліза з полегшенням розсміялася.

- А знаєш з ним так цікаво і класно. Ніколи такого не почувала.

- Так, Лізонька він чудовий, а ще я б сказала, що з вас двох я за нього переживала б більше. Постарайся його не ображати.

- Ти це серйозно?

- Так, у нього було якесь в житті дуже нещасливе кохання. І на почуття Міх більше не вівся. Це все для нього, як ходьба мінним полем.

- Я врахую. - уже серйозно сказала вона.

- А знаєш, я рада за вас. Ви підходите один одному, ви доповните один одного. І я думаю, що наша відпустка класно розпочалася. Але ти мені ще одне скажи, що то таке цікаве було у мене в квартирі?

- Я з Міхом дещо розійшлася в думках. Він образився. Телефон вимкнув, а я хвилювалася, тому і поїхала до нього додому, де його звісно не знайшла. Вже й не знала, що думати, вирішила поїхати до тебе. Коли я його побачила, то начебто все і розуміла, що ви з ним друзі, але вволю насолодилася гострим відчуттям ревнощів. Далі ми з ним все з’ясували і виявили, що я ревнива і геть не готова бачити інших жінок в його оточенні. І про вільні стосунки, про які я йому говорила не може бути і мови. Отака чухня малята, як казав колись дід Опанас. - з сумом заключила вона.

- Я вражена! - не втрималася і гучно розсміялася я.

- Мені так смішно не було. - буркнула Ліза.

- Нічого, нічого. На вашому весіллі я все відтанцюю.

- Я б так далеко ще не забігала.

- Ти може і ні. А з Міха буде чудовий чоловік.

- Ти іноді така жахлива буваєш. - якось по-доброму прошипіла вона.

- І я теж тебе люблю. 

           І то дійсно був найнаповненіший враженнями відпочинок,  один віндсерфінг чого тільки коштує, навіть не знаю, як я вижила. Ми відвідували храми, подорожували, і я скажу, що підводний світ біля островів Індонезійського архіпелагу, то просто справжня скарбниця флори і фауни. Ліза, як божевільна, фотографувала все в підряд, і її азарт запалював мене. Свобода, пригоди, яскраві емоції - все це я отримала в повному об’ємі. Балі прекрасний і вся його краса за межами готелів, спілкування з океаном, подорожі, душевна компанія, класна атмосфера,  я взяла максимум з цієї відпуски.

      Здається, десь там серед океану, до мене прийшов спокій. І, здається, знайшла розуміння самого життя, коли на губах залишається смак солі, а перед очима відкривається найпрекрасніший вид, що я колись бачила.