Глава 26

 Телефон наполегливо дзвонив. На дисплеї був номер Ніни. Зазвичай у робочий час до мене ніхто не дзвонить, окрім екстрених випадків, тому я підхопила телефон і швидко вийшла з аудиторії.

- Ніно, щось сталося? -  перше, що я встигла запитати, почувши її схлип.

- Так, я розлучаюсь з Сергієм.

- Що? – перепитала я ,подумавши, що то почулося. Вони вже були разом одинадцять років. – Добре, ти де зараз?

- Вийшла з роботи. Сиджу в якомусь кафе на Подолі, – і вона шморгнула носом, – не можу працювати, не можу йти додому.

- Добре. Я до тебе через 40 хвилин під’їду. А ти поки візьми собі щось поїсти і чай зелений візьми. Гаразд? І чекай на мене.

Пару я якось добула.

      З роботи я відпросилася, відпустили навіть слова не сказавши, хоча я підозрюю тихо мене ненавиділи, але то було байдуже. За рекордний термін я дісталася Подолу. Довелося ще раз набрати Ніну і вислухати її плутані пояснення, де її шукати. Знайшла.

 Вона сиділа за столом, з понуро опущеною головою,з немитим волоссям і чорними кругами під очима. І це чи не вперше я її такою бачила.

- Привіт! – привіталася я.

Вона підвела погаслий погляд на мене, у якому була така розгубленість, що мені стало не по собі.

- Так, ти їла? – запитала я.

- Не можу їсти.

- Треба.

На мій явно вимогливий погляд підбіг хлопчина з меню. І я швидко обрала суп і м’ясо, хліб і два бокали білого вина.

- Мені теж від стресу. – відразу пояснила я Ніні, коли хлопчина миттю їх нам приніс.

- Лізі я теж дзвонила, вона сказала, що буде через дві години. – стиха сказала Ніна.

- Чудово. Може розкажеш, що сталося?

- Все назбиралося, а останньою каплею було вчора. У мене єдиний був вихідний, Сергій як зазвичай зібрався в зал, а я зайнялася обідом і прибиранням, коли за якихось чотири години заявився Сергій, то сказав, що їсти він не буде, поїв в кафе, а я лінива. Ти не уявляєш, як це було прикро почути. Я працюю, як проклята, я дитину свою бачу по кілька годин на день, я налазилася з ганчіркою по хаті, приготувала обід, збігала купила продукти, і я лінива. Потім я сказала, що я взагалі то працювала, а він мені відповів, щось типу, що я не жінка, а взагалі робот.

І Ніна розплакалася знову. Маленька і худенька вона плакала навзрид, а мені страшенно захотілося з’їздити Сергієві по морді.

- Я більше так не можу. Я дуже хотіла, щоб у мого сина був батько, але він мене просто знищує.

- Все. Все тихо, по-перше, якщо ви розлучитесь, життя буде тривати далі, може спершу все і буде дещо не так, але згодом до цього звикнеш. І так, ти зможеш жити далі без Сергія. Сергію буде складніше, це для нього стане масштабніше, так як він не тільки розлучиться  з тобою, він буде рідше бачити дитину і не буде мати можливості впливати так на його життя. Затим він відкриє величезні проблеми у побуті. Йому доведеться наново вчитися жити одному. Вирішувати проблеми з чистим одягом, наводити порядки, подбати про їжу в холодильнику, бо вона там сама не з’являється.  Виявити, що коли він був одружений, про нього турбувалися, дбали, переживали. І звичайно у нього різко виросте рівень відповідальності за самого себе. Не буде у нього, кому підтримати його у важку хвилину, порадитись , адже сім’я з її терапевтичною здатність залишиться для нього в минулому. Щодо жінок, які чоловікові може здатися, що тільки він свисне, вони у нього і появляться…може і так, але чи навряд чи, хоч одна з них буде готова його прийняти з його проблемами і турботами. Здатність дружин приймати чоловічі проблеми, як власні вважаються одні з самих цінних для чоловіка. У сучасних сім’ях саме дружина бере на себе організаційні запитання і контролює шкідливі пориви свого чоловіка. А той чудовий міф, що там на волі його чекає прекрасна незнайомка, звичайно добра, мила, вродлива, сексуальна і турботлива, і звичайно більш молодша, виливається в те, що сексуальні відносини з новими жінками приносять не тільки насолоду, але і розчарування, і печаль. Тимчасові супутниці не дуже поспішають проявляти вірність та увагу. В інтимних відносинах з дружиною уже пройдені біологічні і психологічні притирання, і для чоловіка носять більш емоційний і теплий характер, а душевний комфорт і розкутість для чоловіка грають таку ж роль, як і для жінки. 

Поки я говорила, Ніна слухала мене з широко відкритими очима, а офіціант приніс їжу, і на якомусь етапі теж залишився мене послухати, і тільки на мій запитливий погляд згадав, що у нього є ще інші клієнти.

- Ну, в принципі в розлученні немає нічого страшного, усі ж живуть якось. -  підвела я результат мого сольного виступу.

- Це що зараз було? – запитала вона.

- Досвід. Я ж уже розлучена жінка.

- А…- вона ніяк не могла сформулювати запитання, і деякий час сиділа, і дивилася на мене.

- Це один з варіантів, жити можна. Є інший варіант, не розлучатися, а просто розібратися з Сергієм, що вас не влаштовує. Можеш звернутися до психолога, має допомогти. Все таки ти ж його любила, коли виходила заміж за нього. Ти бачила щось в ньому особливе.  І він же по суті не закінчена скотина, а так просто безголовий чоловік.  Н-да, якось сумно виходить був принц на білому коні, а залишився вершник без голови. Але ти теж повинна розуміти, що однією з причин сварок є стрес і втома. Людині просто іноді необхідно час, щоб прийти в себе. Як часто буває ти працюєш, працює стрес накопичується, а потім ти стаєш дратівливим і починаєш  кидатися на людей. І сварка через якусь дрібницю починається, а далі уже лавиною змітає все на своєму шляху. Всі люди різні, всі думають по-різному і мають свою унікальну точку зору на те чи інше питання, і тяга доказати свою правоту  виливається в конфлікт. Причин для незадоволення завжди буде маса: це як і банально не вистачає часу на важливі речі, одноманітне життя, проблеми з фінансами. На жаль, ми розуміємо усю цінність відносин, тільки коли все руйнуємо. Запитай себе, що ти хочеш? Є ще один чудовий спосіб стрес-тест. От береш і уявляєш, що твій Сергій сьогодні в цей момент попав в ДТП, або ще щось сталося…