Глава 11

Я почула дівочий писк і чиєсь охання, підвела погляд від паперів на столі. Моїй аудиторії гуляв привид. Нічого такий собі. Напівпрозора жіноча постать в обідраній чи то сорочці, чи то платті. Увага усіх студентів була прикута до нього, хтось навіть вскочив з місця, далі формений балаган, виск, писк, метушня.

- Зверніть увагу – мій спокійний голос таки привернув увагу частини студентів. – Якби я викладала у  вас психологію, то попросила приділити увагу такому от виверту свідомості. У дигерів існує поняття – глюк підземелля. Коли ви спускаєтесь під землю в печери чи катакомби, там постійна темрява, температура в середньому 14 градусів, а повітря стерильної чистоти. І коли ви знаходитесь в незнайомому середовищі, не чуєте звичних звуків, шуму, то мозок починає робити дивні речі. Таке буває не тільки з новачками, але й старожилами. Хоча до кінця ще не відомо, все ж чи то ігри розуму чи аномальні явища. Отже, раз у нас є такий наочний приклад, як привид, то поговоримо з чим же ще можна зітнутися при спускові:

- Світіння. При повній відсутності світла, людина починає бачити силуети і контури грота, або скель, що підсвічені таким зеленуватим світлом.

- Візит господаря. Усі хто під землею водночас починають чути кроки, що наближаються. Немовби хтось в повній темряві обходить скелю чи грот.

- Просторово-орієнтовні аномалії. Є місця під землею, у які з незрозумілої причини вкрай важко зорієнтуватися.

- Погляд в спину. Людина, що йде по штреку відчуває немовби хтось дивиться на неї позаду, повертається і нікого не бачить.

- Страх, що неможливо пояснити. Іноді під землею починаєш відчувати напад абсолютного ірраціонального  страху.

- Аудіо-глюки. Люди водночас чують мови, музику, або хор, який щось тягуче співає.

- Зникнення і поява речей. Раптом зникають речі, які ви явно на виду залишали, або поява таких речей на іншій стоянці.

- Привид, ось такий як у нас. Людина раптом бачить, що скеля перетворюється на обличчя, або зве тебе, або зникає вдалині, або дехто бачить боковим зором рухи. Люди говорять, що відчувають чужу присутність, але не бачать даного створіння. Доктор Швейцарського федерального інституту технології говорить, що подібне відчуття виникає в екстремальних умовах, а також у людей, що страждають неврологічними захворюваннями. За ще однією думкою спеціалістів всьому виною плісень і погане повітря. За словами керівника дослідницької групи Шейна Роджера токсичні випаровування, деяких пліснявих грибів, викликають галюцинації. Токсини з них перемішуються в повітрі й можуть викликати у людини психоз, напади гніву і сильне відчуття тривоги. Це все здатне спотворити відчуття реальності. Відтак попереджені, отже озброєні. За чудову презентацію привида ставлю вищий бал і оголошую догану за зірвану пару. То є автор даної роботи?

В аудиторії запанувала тиша.

      Я сиділа в кафе і їла тістечко запиваючи його кавою, коли до мене підсів Тарас з чашкою чаю.

- Привіт! Як життя? - на диво радісно він виглядав.

- Сиджу і радію, що я не істерична панянка. Мені сьогодні мої дорогі студенти привида влаштували. - озвучила я свої думки, облизавши ложку від тістечка.

- Лепсько. - розсміявся Тарас - Й головне креативно.

- Іноді з жахом думаю про свою нервову систему.

- Укріпляй, сама ж розказуєш, про здорове харчування, спорт і здорові помисли.

- Оті саме помисли особливо важливі.

- Ага. І що зробила з студентами?

- Похвалила за чудову ілюстрацію і прочитала лекцію про завороти психіки під землею.

- От за що ти мені подобаєшся, то це за те, що завжди викрутишся. Про таких ще кажуть без мила…

- Ей, я в курсі. - спинила я його потік мовлення.

- Вмієш ти виляти.

- Я то не добровільно освоїла. Он сьогодні нові правила отримала. Сиджу туманію.

- Сама ж говорила, що зміни то на краще.

- Не ріж по-живому, я в цілому за зміни, але ж не тоді, коли вони несуть в собі абсурд. Це щось на кшталт, якби видали постанову на голові ходити. Он начебто і зміни, але ж запитай, А НАВІЩО? І все стане ясно. Таке враження, що це запитання можновладці не ставлять, головне щось видати.

- Що так все погано?

- Можу в фарбах розписати, але я все таки добре людина і непідготовлених чоловіків мучити не буду. Так давай поговоримо про тебе. Що в тебе хорошого? А то такий у тебе настрій веселий, прямо бісить.

- Я одружений чоловік. Що в мене може бути хорошого? Теща он в гості має приїхати.

- І чим тебе теща бентежить?

- Та в цілому нічим. Окрім звички щось радити моєму сімейному життю. Чогось вона свято переконана, що знає краще за мене, як мені буде краще. Ще трохи і почне давати поради, як мені ліпше до своєї жінки підійти. - зітхнув Тарас.

- От, так і зараз лізуть тут всілякі тещі в життя з думками, що знають як воно буде краще, а ми потім пожинаємо плоди невмілий рухів.

- Ти таки справді зла. - задумливо подивився він на мене.

- Ні! Просто трохи вже втомилася від цього балагану. Кожен день якась нова мулька, та ладно ще б адекватна,  а то як в казці піди туди не знаю куди, візьми щось не знаю що.

- Знаєш, як я втомився дивитися на ціни на пальне? А ще заглядати в комунальні платіжки? І з тремтінням в колінах іти в супермаркет?

- Тебе такі дрібнички засмучують, а хтось в цей час мільйони втрачає.

- Починаю розуміти, чого твій чоловік з тобою розлучився. - уїдливо сказав Тарас.

- Я може ніжна і ранима…

- Такі тут не приживаються. - він задумливо покрутив чашку в руках. - А я до речі на днях спілкувався з Лукою.