Розділ 6

ДО СЕРЦЯ ТЕМРЯВИ

Ліхтарник летів вище, і Мері нарешті побачила Вертикальну Скарбницю. Саме таку, як на карті.

Це була не просто вежа, а високий, спіральний мінарет із білого каменю, який мав підніматися над кронами. Але тепер  був оповитий темною, живою гущавиною, яка стискала його, як удав. На вершині мінарету виднівся величезний темний силует.

— Нам потрібно туди, — рішуче сказала Мері.

— Я доставлю тебе на дах, але не можу зайти всередину, — попередив Ліхтарник. — Моє світло не може протистояти її темряві. Готуйся.

Ліхтарник злетів до самого даху Обсерваторії і швидко опустив Мері на майданчик, колишню терасу для спостереження за зірками.

Це була холодна, відкрита кімната, де підлога вкрита товстим шаром крижаного павутиння. У центрі кімнати стояла… Вона—Королева Завіси.

Це була не зла відьма зі старих казок, а прекрасна і водночас жахлива істота, вбрана в сукню, мовби виткану з нічного неба та розбитого скла. Її волосся було чистим Мороком, і воно тихо звивалося навколо голови, як дим. На шиї у неї висів Світильник.

Він був величний: кришталевий циліндр, що випромінював біле, засліплююче світло, яке, здавалося, зупиняло час навколо неї.

— Я чекала на тебе, донько картографа, — прошепотіла Королева. Її голос був солодкий, як весняна вода, але холодний, як лід. — Я знала, що твій батько залишив тобі іграшки. І я рада, що ти принесла мені компас. Це  останній шматочок моєї сили.

Вона вказала на Світильник:

— Ти думаєш, це Світло? Ні. Це в’язниця. Це те, що твій батько використав, щоб заморозити час, коли я мала народитися. Він створив Паузу, бо прагнув врятувати своє селище. А я, змушена жити в цьому замороженому часі, ставала Мороком.

Мері зрозуміла. Батько не заблукав. Він пожертвував собою, щоб підтримувати роботу Світильника. Він був Ліхтарником до Ворона.

— Ти помиляєшся, — відповіла Мері. — Я тут не для того, щоб продовжити Паузу. Я тут, щоб знайти Правду.

Королева засміялася — сухим, безрадісним сміхом і мовила:

— Правда в тому, що ти безсила. Я забираю твій Компас, і Ліс знову стане вічним і безконтрольним!

Королева простягнула руку. Мері підняла свій Кришталевий Компас і Ключ Часу.

— Ти сказала, що ключ відкриває Час? — крикнула Мері. — Я зроблю це!