Розрядник

📓 Запис №112 — Розрядник
Всесвіт: сектор Т-45, туманність Вольтекс
Локація: Плазмові гаї Тесларії-Прайм
Атмосфера: глибокий електричний гул з мільйонами дрібних і великих блискавок, що хаотично спалахують у повітрі.
Жителі: розумне електричне поле Ентелектр і біоплазмова флора.

ПРИБУТТЯ
Мультиголка розпанахала світ так само легко, як кухонний ніж розтинає м’яку тканину божевільного фрукту з галактики розумних плодів. Я ступив у простір Тесларії-Прайм, відчуваючи, як повітря ледь помітно вібрує на частоті чийогось невидимого дихання. В резонанс з повітрям вібрувало все: гаї, туман, каміння і навіть тиша - немов планета грала затягнутий вступний акорд і чекала, коли я вловлю ритм.
Сьогодні був мій День Народження, і запрошення пройти «Випробування Розрядником» стало найбажанішим подарунком у моєму житті. Не тому, що я прагнув слави — ні — тому, що це древнє, як сама кулінарія, випробування познайомило б мене з генієм самого Ентелектра.

Або ж убило на місці.

Тесларія — перша планета, що виникла після Єдиного мультивибуху, а Ентелектр — перша розумна істота у всіх мультивсесвітах.
І перша істота, яка коли-небудь готувала їжу.

ПЕРШОКУХАР!

Я стояв там, де готував той, хто з’явився раніше, ніж енергетичні згустки стали зірками, і збирався приготувати страву під його поглядом. Точніше — під його струмом.
Випробування було простим у формулюванні, але жоден кухар не вимовляв його без внутрішніх мурашок, що прискорювали хаотичні рухи після кожного слова: за допомогою п’яти незнайомих інгредієнтів приготувати страву без мірних інструментів, утримуючи внутрішню гармонію з Ентелектром.
Втратиш гармонію — отримаєш розряд.

Перший — щоб попередити.
Другий — щоб нагадати.
А Третій - завершить розмову назавжди.

За весь час існування мультивсесвіту було лише 11 тих, хто пройшов випробування, а 253 трупи тих хто не зміг, змішались з енергетикою плазмових гаїв Тесларії.
Я міг стати дванадцятим.

Або 254-м.

Мої щупальця ледь тремтіли від хвилювання, поваги і відчуття, що я на краю однієї з найстаріших таємниць готування.
— Поль, — пройшов крізь мене м’який, але потужний електричний шепіт. — Визначайся.
І я ступив у плазмовий гай, де світло народжувалося просто на гілках.

КОНТЕКСТ
Тесларія — гармонійний вузол, що виник у перші миті після мультивибуху, коли Енергія шукала форму. Коли в Енергії з’явились розум і воля, вона зробила те, що робить кожна жива істота: почала перетворювати зароджуваний світ на щось смачне.
Так народилася кулінарія.
Розрядник — єдина страва, за допомогою якої Першокухар розмовляє з претендентами на велике звання Майстра. Страва реагує на всі емоції й відчуття кухаря — його сумніви, самообман, звичку миритися з помилками та прорахунками.
Гармонія — єдиний критерій.
Ентелектр відчуває все — і відповідає чесно.А найчастіше — смертельно чесно.

ІНГРЕДІЄНТИ
• Плазмовий мох, що сяє під час нічних гроз.
• Фермент «Іридисцент», загартований розрядами в 120 000 вольт.
• Анемотропні бульбашки, що з’являються під час північних електростатичних бур.
• Конденсат-туман, зібраний з купола плазмових гаїв.
• Мікродози променевого світла корони Ентелектра.
Примітка: всі інгредієнти не потрібно добувати — їх видає Ентелектр, і вони існують тільки тут і зараз. Ті, хто проходили випробування до мене або ще проходитимуть після — отримають свої інгредієнти, з яких можна приготувати Розрядник у дану, для них, секунду.

ПРИГОТУВАННЯ
Я почав обережно змішувати інгредієнти в захисній камері, де повітря дзвеніло від напруги. Плазмовий мох спалахнув ледь чутним басом, Іридисцент задзвенів високо, мов скляна струна. Бульбашки м’яко перекочувались — ритмічно, але непередбачувано.
Коли я влив конденсат сфера здригнулась.
Я зробив першу спробу стабілізувати структуру — світ осліпив білий розряд. Тіло звело від напруги, щупальця сіпнулися, коліна підкосилися.

Перший удар!
Попередження!

— Так, я поспішаю, — прошепотів я, — намагаюся завершити раніше, ніж почую тебе.
Ентелектр не відповів, але повітря стало м’якшим.
Я продовжив працювати, відчуваючи, як страва вислизає з-під контролю і вимагає іншої тактики: менше розрахунків, більше інтуїції.
Коли я спробував вирівняти заряд, сфера знову спалахнула.

Другий удар!

Він був глибшим та глухим — усі 8 сердець гупнули кудись вниз і завмерли на одну страшну мить.
Спочатку я мимоволі почав опиратися, але потім завмер, слухаючи власне дихання. І раптом зрозумів, що не готую страву — а з усіх сил намагаюся заслужити схвалення.
З Першокухарем так не можна.
— Добре, — сказав я сам собі. — Давай готувати чесно.
Я вдихнув і спробував відчути світ відкрито — кожною клітиною і кінчиком щупальця, не спотворюючи його своїми уявленнями та проекціями.
І тоді все змінилося.
Мох зазвучав рівніше.
Бульбашки стали ритмічнішими.
Іридисцент перестав тремтіти.
Я відчув, як страва починає збиратись сама, ніби згадуючи, якою вона була з незапам’ятних часів… і обережно додав мікродози променевого світла. Гармонія вирівнялася, сферу оповило м’яке, приємне блакитне сяйво… я завмер у тривожному очікуванні, але за кілька секунд зрозумів, що останнього, смертельного удару не буде.
Я ПРИГОТУВАВ РОЗРЯДНИК!

ПРОБА
Коли я прийняв першу капсулу й дозволив їй розгорнутись на язиці, світ розчинився у вібрації. Смак став формою думки — неквапній та глибокій, що розтікалася крізь простір і час.
Ентелектр торкнувся мене сенсом і я побачив час, коли кулінарія ще не стала мистецтвом, а була способом пізнання світу.
Я побачив мить, коли Енергія вперше відчула голод —вперше вирішила перетворити навколишній світ на щось не просто їстівне, а на те, що абсолютно відповідало цій точці простору-часу.
Розрядник не був стравою — це була нескінченна і вічна пам’ять самого Першокухаря.
І в ту коротку, але безмежну секунду я зрозумів: будь-яка брехня, ілюзія, конформізм — будь-яке відхилення зруйнувало б не смак, не рецептуру — а саму ідею готування як великого перетворення.
Це одна з найвеличніших страв мультивсесвіту, а я — лише гість на найдавнішій кухні буття.