Рагу Самовідзеркалення

📓 Запис №19 — Рагу Самовідзеркалення

Всесвіт: Кластер I‑47, Глибинна зона планети Гларріон
Локація: Море Дзеркальних Риб — простір, що відбиває не світло, а думки
Атмосфера: тихо, як в акваріумі свідомості; кожен звук повертається відлунням внутрішнього монологу.
Мешканці: дзеркальні риби — розумні відображення істот, які бодай хоч раз глянули у воду. Живляться спогадами.

🐙 ПРИБУТТЯ

Висадившись на поверхню Гларріона, я одразу відчув вагу тиші, але не звичайної — тієї, що тисне, мов тягар прадавніх істин.

Море Дзеркальних Риб простягалося переді мною гладкою темною площиною без жодного блиску чи хвилі. Я глянув у нього й та, як і мало бути, побачив власне відображення. Але… щось у ньому було дивним — ніби воно запізнювалось за мною на кілька секунд. Я ступив ближче і поверхня здригнулася.

З води з’явився сріблястий силует риби. Вона подивилася просто в мене й промовила тихою думкою:

— Ти прийшов по правду чи по смак?

Мої щупальця смикнулись. На мить я відчув, що це саме той запит, якого я уникав багато років.

— По рецептуру, — відповів я спокійно. — І… можливо, по шматочок правди.

Риба нахилилася, наче киваючи, і вода навколо неї засвітилася тихим сяйвом — мов думка, яку намагаєшся згадати.

— Приготуй Рагу Самовідзеркалення. Але знай: побачивши себе ззовні, ти вже не зможеш бути собою.

Море переді мною вкрилося симетричною ряб’ю — це було запрошення. І в ту ж мить я чітко зрозумів: відмова означала б втечу від того, що мені вже запропонували.
А згода – ризик загубити власне самосприйняття.

Я вдихнув масивну тишу й твердо сказав: Почнемо.

[СКАНЕР: АКТИВОВАНО]

• Температура середовища: +12 °C (відчувається, як погляд в холодне дзеркало)
• Оптична глибина: ідеальна. Надто ідеальна.
• Психоневрологічний фон: 83% імовірності загострення забутих почуттів.
• Рівень чесності середовища: абсолютний.
• Ризик самовідображення: критичний.
• Потенційна користь: трансформаційна.

🌊 Контекст

Гларріон — планета, де вода пам’ятає все, що сталося в її межах. Море Дзеркальних Риб — глибинна зона, де мешкають істоти, які є розумним відображенням тих, хто хоч раз відбився у воді.

Вони не їдять водорості — вони живляться чужими спогадами. І знають усе.

Їхня філософія проста й жорстка: Правда — це страва, яку ти мусиш з’їсти сам.

Їхнє головне блюдо — Рагу Самовідзеркалення.

Ті, хто його куштують, бачать власне життя ззовні:
без прикрас та самовихваляння, без монтажних склейок та перемотки, без можливості відвести погляд.

Дехто після цього мовчать тижнями.

А хтось замовкає назавжди.

[КВЕСТ АКТИВОВАНО: РАГУ САМОВІДОБРАЖЕННЯ]

• Етап 1: Збір інгредієнтів
• Етап 2: Приготування
• Етап 3: Історія та символіка
• Етап 4: Проба

🐚 Етап 1 — Збір інгредієнтів

• 9 лусочок дзеркальної риби

Чим старіша риба — тим чеснішим буде смак.

Перша підпливла сама. Коли я зняв лусочку, вона здригнулася, і я відчув легкий смуток. Риби підпливали одна за одною, ділячись зі мною лусками — кожна з власним відтінком чужого життя.

• Іллюміннія — світний стебель емоцій

Росте глибоко — там, де закінчується світло зірок.
Дно було всіяне ними: вони тремтіли у водній темряві тонкими світовими нитками.
Я обережно провів самурайським мечем і стебель спалахнув теплим смутком.

• Солона вода з моря

Здавалося б це просто вода. Та коли я зачерпнув її, вона відбила втомленого й задумливого мене - тепер я назавжди залишився в ній.

• Скляна сіль

Прозорий мінерал, що підсилює внутрішнє сяйво.
На всяк випадок я старався не дивитися на нього надто довго.

• Чорнила спогадів

Добуваються з молюсків‑літописців — істот, які забувають усе своє, але пам’ятають усе інше.
Один такий молюск уважно подивився на мене й мовчки віддав краплю.

🔥 Етап 2 — Приготування

Я розігрів солону воду до тремтіння, але не до кипіння.
Правда, як казали риби, не любить тиску.

Поступово додав скляну сіль.
Поверхня миттєво стала дзеркалом.

Лусочки спливли самі.
Вони блиснули не світлом, а почуттями — ніби показуючи, що кожне життя має власний відтінок.

Іллюміннія почала світитися, перебираючи мої емоції — від легкого неспокою до прихованого страху.

Я вливав чорнила спогадів та не втручався — молекули пам’яті змішували себе самі.
Минуле знало, у якій послідовності себе подавати.

Я зменшив вогонь і тушкував страву дві світлові секунди, що промайнули наче одна.

Нарешті рагу задихало — м’яко і наполегливо.
Я відчув непереборне бажання зачерпнути його та з’їсти.

📚 Етап 3 — Історія та символіка

Рагу Самовідображення — найдавніший ритуал Гларріона.

Кажуть, перша страва з’явилася, коли один із перших прибульців глянув у Море та побачив своє відображення… яке відвернулося.

Наляканий, він кинув у воду своє життя але лише тоді, коли з ним змішались іллюміннія, сіль та лусочки риб — відображення повернулося до нього.

Так виникло блюдо, яке показує те, чого людина зазвичай не бажає бачити.

🥄 Етап 4 — Проба

Я підняв ложку. Вона здригнулася, ніби попереджаючи.