Жованка слизняка з Дорри

Запис №7 — Жованка слизняка з Дорри

ПАРАМЕТРИ
Всесвіт: Х12
Форма правління: диктатура наркотичного типу. 
Правитель: УраМе, останній із плеконів
Обов’язкова страва: жованка з доррського слизняка
Заборонена страва: запіканка з калекси

МультиГолка не просто пробила простір — вона намотала його на спіраль, як зіпсовану плівку. І замість чіткого стрибка я отримав польовий удар: лутц був паленим, координати — збоїли, і я впав у саме серце диктатури УраМе.

Жодної м’якої посадки. Просто — тіло об асфальт. ГаарДена. Центральна площа. Пилова, задушлива, із сірчаним присмаком у повітрі. Комутатор мовчав — зламаний або просто приголомшений.

За кілька хвилин я вже стояв перед троном. Руки — зв’язані, обличчя — в пилу, фанатики-дринси нависають мов тінь від флагштока. УраМе сидів мовчки, маска — з тисячею очей, рух — один: кивок.

— Ти — Поль. Шеф «Катарсису». Чув про тебе.
— Приємно, — буркнув я.

— Готуй жованку. Тут. Зараз. Зробиш — залишишся живим.

[СКАНЕР]
Мультиигла — пошкоджена
Комутатор — в шоковому стані
Зона прибуття: 4F, неконтрольоване насилля
Рівень ризику: критичний
Рекомендація: не сперечатись

КОНТЕКСТ

Колись плекони жили на зірці Дорра, що пульсувала спалахами. І згоріли разом із нею. УраМе — єдиний, хто вижив. Приземлився на ГаарДену, зламав місцеву систему і за п’ять років перетворив усе на один великий культ.

Тепер дринси щодня споживають жованку — густу, слизьку страву, що перетворює їх на фанатиків, стерильних і відданих. Один смак — одна думка — один правитель.

Але є ті, хто ще пам’ятає. Вночі вони печуть заборонену запіканку з калекси. Там — смак дитинства, запах землі, пам’ять про час до диктатури. Їх ловлять. Відправляють у сірчану зону і змушують працювати у сховищах, з яких майже ніхто не повертається.

[КВЕСТ АКТИВОВАНО: ЖОВАНКА ПІД НАГЛЯДОМ]

• Етап 1: Отримання офіційних інгредієнтів
• Етап 2: Приготування при дворі
• Етап 3: Втеча й збір нелегальних продуктів
• Етап 4: Таємна випічка
• Етап 5: Вибір

🧪 ЕТАП 1: ІНГРЕДІЄНТИ

Слизняк Дорри, 1 шт.
Його привезли на ГаарДену разом з УраМе. Для нього створили кислотні озера. Живе, розмножується, дає слиз — головну складову жованки. Посильний доставив його в герметичному контейнері. Я розрізав пакування — запах вдарив у ніс, різкий і тягучий. Фанатики дивилися не моргаючи - жодного права на помилку.

Жмих під’язикового грибка, 100 мл
Його збирають на західних плато, у спорових полях. Сліпі робітники-дринси передали мені тюбики з фіолетовим вмістом. Тягуча, важка речовина. З неї ніколи не вивітрюється контроль.

Вода Клар, 1 ст. л.
Її знімають із внутрішньої сторони Каменя-Матері — святині диктатури. Запах — тухла печера, в якій колись щось росло. Я зачерпнув ложкою. Не пролити — це частина ритуалу.

Кріогіркота, ¼ ч. л.
Це спеція-реакція. Охолоджує до болю. Моментально стискає легені, коли потрапляє в повітря. Її тримають у храмі, під наглядом жреців. Я капнув. Усі затамували подих.

🔥 ЕТАП 2: ПРИГОТУВАННЯ ЖОВАНКИ

Слизняк розминається співом. Я затягнув старий гімн плеконів — звучання мало активувати білки. Щупальця слизняка розчинились у густу масу.

Коли паста готова, додаю грибковий жмих і воду Клар. Рідина шипить, загусає. У повітрі — дух репресій і стишеного страху.

Раптом чується стогін — “готовність”, як кажуть тут. Не переплутаєш. Це звук, що стирає відстань між болем і насолодою.

Кидаю кріогіркоту. На поверхні з’являються кристали, наче голки дивного, хімічного їжака. Відходжу. Хор мовчить. Фанатики закрили очі, на обличчях щось змішане - страх та повага.  Поки вони застигли, я розпиляю  дрібну цятку снотрави з закутків щупальця.

Накриваю страву. Її не подають відкритою – її подають на колінах.

УраМе підходить. Його охоронці простягають ложку.

— Доведи вірність.

Я їм. Мова тане. Смак заповнює рот, потім голову. Перші секунди — екстаз. Потім — жорстка вимога підкорення. Гіркота. Контроль. Знеособлення. Все це в одному глотку.

🌒 ЕТАП 3: ВТЕЧА І ЗБІР НЕЛЕГАЛЬНИХ ІНГРЕДІЄНТІВ

Коли палац заснув у галюциногенному сні, я, прийнявши протиотруту, ковзнув у темряву. Втік би одразу, та думка про запіканку калекси гріла серце. Я ковзаю коридорами, виймаю зі сховку запасні речі. Мультиголка зламана, але я ще тут.

Міг би втекти. Але — ні. Спочатку запіканка.

Плоди калекси, 2 шт.
Обміняв на жмих. Контрабандист із дринсів навіть не торгувався.

Корінь луджа, 100 г
Виріс на болотах. Довелось копати самотужки. Кислотні комахи не заважали — здається, навіть підбадьорювали.

Яйце лускатої курки, 1 шт.
Охоронці чатували, але я діяв швидко. Один дрон, трохи диму — і яйце вже в кишені.

Олія капули, 1 ч. л.
Добута зі складу медових крапельників. Має солодкий присмак і трохи нагадує сироп дитинства.

Насіння халла, щіпка
Воно світиться у темряві. Складно зловити, але я впорався. Серце билося, як у перший день на кухні.

🍽️ ЕТАП 4: ТАЄМНА ВИПІЧКА ЗАПІКАНКИ

1. Нарізати калексу тонкими скибками. Викласти у чугунок.
2. Посипати луджем — рівномірно, не поспішаючи.
3. Вбити яйце — жовток розтікається, як спогади.
4. Полити олією капули.
5. Насіння халла — розсипати поверх, мов іскри.
6. Запікати 18 хвилин при 190°C.
7. Подавати в глибокій тарілці. Їсти руками. Вдихати кожен шматочок.