Глава 11

Чоловіки покликали Андрія на перекур, і Катерина з полегшенням видихнула. Та лише на мить, бо її обступили дівчата, відразу ж засипавши запитаннями. 
— Ну, як він тобі? — Зацікавлено допитувалася Оля. 
— Катю, що він хотів? — Напружилася Оксана. — Хоч не ображав? 
— Не ображав. — Сухо видавила. — Визнав свою провину, і пообіцяв завтра все компенсувати. 
— Вау, як круто. — Пискнула Оля. — Він же твоя доля, тобі ж, ворожка, наворожила казку. 
— Чомусь та казка мене лякає. — Відмахнулася Катерина. — Казки ж різними бувають, хто її знає, ту, ворожку, що вона мала на увазі. 
— Катька, ти зануда. — Гримнула Оксана. — Я придивилася до нього, а він досить привабливий, і ще й підкачаний, який. Не чоловік, а мрія.  
— Авжеж, а ще бандит. — Фиркнула Катерина. Все чомусь дратувало, заплуталася у своїх відчуттях, адже все й відразу. Від надмірних емоцій розболілася голова. Бачила як Оксана на неї дивилася, вирячивши великі очі. — Оксано, я приляжу, якщо ти не проти, або поїду. Почуваюся, щось не дуже. 
Оксана видихнула, й підійшла до подруги ближче.  
— Куди ти поїдеш? Вже пізно, ходи краще приляжеш.  
Дівчата у трьох подалися у кімнату для гостей, адже Марина та Надя склали хлопцям компанію. 
— Може тобі пігулку принести? — Дбайливо поцікавилася Оксана. 
— Так, будь ласка. — Здавлено попросила Катерина.  
Подруга подалася по таблетки, а Оля провела її у спальню.  
— Кать, ти щось не договорюєш? — Озвалася Оля, зачинивши двері спальні. 
Катерина втомлено присіла на ліжко. 
— Олю, він реально клеїться до мене, і мене це лякає. 
— Невже він, ні краплі тобі не симпатичний? Він же нічогенький?!! 
Катерина хмикнула, й зі стогоном видавила. 
— Мій колишній, теж був нічогенький, і що? Розумієш, краса тут ні до чого. Тут має пути потяг, шалений, нестримний... 
Замовкла, адже саме це вона відчувала до цього нового Андрія. На мить закрила очі. — Ні. Це не можливо. Я ж його зовсім не знаю. Важко зітхнула. 
— Кать!?? — Протягнула заклопотано Оля. — Що з тобою? 
— Все добре. — Видихнула. Власні думки лякали.  
Повернулася Оксана з пігулкою та водою. Катерина випивши таблетку, прилягла. Розуміла, їй просто потрібно відпочити. Дівчата ще кілька хвилин залишалися поруч, а далі пішли. 
Катерина довго лежала у ліжку. Все зважувала, обмізковувала, ще більше заплутавшись у своїх відчуттях, та ще більше лякала себе своєю бурхливою фантазією.