Кайлен

Вона вийшла з кімнати, ще й дверима гримнула. Очманіти. Проігнорувала моє застереження не виходити з кімнати, виключно для її блага, ослухалася ще й образилася. Мовчу вже, що вкусила. Мені б розгніватись, на томість я перебував в ейфорії . Я не сердився, не міг. Все що не робила ця заноза, тішило мене, хоч я й намагався це не показувати, бо й так вже залізла на голову. 
Коли я побачив, що вона обертається, закляк від страху. За неї . Я ніколи не чув, щоб перший оборот був так пізно, але розумів що це небезпечно. Коли ж я побачив її звіра - білу пантеру, то зрозумів, що пропав. Це все, кінець. Більше не буде мені спокою. Я пропав. Я у ніг цієї жінки до кінця життя. Вона моя істина пара. 
Слухав лікаря і радів, що вихід досить проститий.Перетерпіти три дні. Потім вона буде моя. В цьому я не сумнівався. У нас нема вибору. Та я й не хочу вибору. Хочу її. 
З ранку наказав не виходити з кімнати. Потрібно було владнати багато справ, а за нею не було можливості доглядати, отже вихід був простий - нехай зачекає в кімнаті. Десь в душі були сподівання, що вона послухається, що я зможу нею керувати. 
За сніданком я мав оголосити , хто покине випробування з дівчат. Але продовжувати цей фарс я наміру не мав. Не до цього. Тож оголосив що вибувають всі. Вибір зроблено. Навіть не став слухати обурення з цього приводу. 
По обіді покликав фавориток . Там теж розмова була коротка. Я забезпечив їх житлом, дав гарні відступні й очікував підписання паперів. Їх невдоволення і сльози не мали на мене жодного впливу. Я мовчав і обдумовував наступні кроки коли відчув її запах. Вона була близько. Не втрималася все-таки, вийшла. Легке роздратування змінилося диким задоволенням коли вона влетіла до кімнати і кинулася мене нюхати . Це ревність . Вона ревнує мене. Всі ці вибрики, замість того , щоб дратувати мене робили мене щасливим. 
Кусається. Нічого. Мої зуби теж чешуться. Я поставлю їй мітку при першій нагоді. 

Зараз же треба вирішити нагальні справи. Надійшов лист від Браєна. Він готовий зустрітися й обговорити умови договору. Справа в тому, що хоч ми й були старими друзями, але також ми були правителями своїх країн. Вже декілька років намагалися домовитись про постачання магічного пилу. Він був складовою багатьох артефактів . Та річ  в тому, що найбільші родовища були у Браєна, а сильні артефакотори у мене. От і торгувалися як могли. Завтра буде важкий день. Суперечки, погрози, хитрощі. Але наврядчи це щось змінить. 
В кінці листа була примітка - участь леді Айрін обовʼязкова. Що задумав цей хитрий лис. Не спокушатиме ж він її при мені. Жити ж напевно хоче. 
Добре, зустрінемось. Все буде під моїм наглядом. Хвилюватися нема причин. 
А зараз настав час йти до того нестерпного дівчиська. Мучити себе.