3

3

Євдокія та Боян провели чудовий суботній вечір, подивившись фільм у кінотеатрі.

- Я тут поблизу живу. Зайдеш до мене у гості? Я тобі покажу, як я живу. - запропонував Боян.

- Я...

- Та я не кусаюся. Обіцяю не чіплятися. Лише покажу свої колекції та нагодую своїм борщем. Ми все одно зголодніли. А так я відпущу тебе нагодованою. Можемо після вечері ще погуляти вечірнім містом. А потім я тебе посаджу у маршрутку чи викличу тобі таксі. Погоджуйся. Добре проведеш час.

- Ну, добре. - погодилася Євдокія та посміхнулася Бояну в обличчя.

Вдома у Бояна було затишно.

Хлопець почав пригощати своїми стравами, розказуючи свої секрети, які були використані для особливого смаку.

Євдокія почувалася як вдома. Їй захотілося тут залишитися назавжди з цим чоловіком.

- У мене багато сестер та братів. А у старшої сестри вже є діти. Я їм допомагаю з навчанням, коли приїжджаю до батьків, бо сестра зі своїм чоловіком живе з нашими батьками. У мене поки що не вийшло зі своєю власною сім'єю. Але я хочу, щоб у мене було двоє дітей. Діти - це найдорожче, що в нас є. Як в прямому сенсі, та к переносному. З дітьми важко, але воно того варте. Хочеш зі мною на свята з'їздити у село до моєї родини?

- Я не знаю. Якось незручно. Вони ж вирішать, що ми зустрічаємось... - захвилювалася Євдокія.

- А що нам заважає почати зустрічатися? - запитав Боян.

- Євдокія подивилася на хлопця, а потім опустила очі.

- Я тобі ще не дав свій шоколадний пиріг. Вранці його ще спік. Спробуй. - Боян дістав з холодильника форму, у якій був гарненький пиріг.

- Дякую, дуже красивий. - похвалила Євдокія.

- Він іще смачний.

- Дуже смачний. - прокоментувала дівчина, коли з'їла шматочок шоколадного пирога.

- Вже пізно. Я тобі викличу таксі. Я собі не пробачу, якщо у тебе будуть неприємності через те, що я тебе затримав. Коли ти будеш готова? Десять хвилин тобі вистачить на збори?

- Вистачить. - відповіла Євдокія, а сама не своя.

Боян узяв мобільний в руку та набрав номер.

- Таксі, будь ласка. Адреса... - Боян назвав свою адресу. - Їхати будемо...

І передав слухавку Євдокії.

- Не треба таксі... Дякую. - дівчина скинула дзвінок. - Можна я залишуся у тебе?.. До ранку...

Боян уважно дивився на Євдокію.

А вона підійшла до чоловіка та поцілувала його.

У відповідь він обійняв її.