1

1

Євдокія поспішала на свою роботу.

У серці давно вже була крига через те, що коханий покинув її.

Як це трапилося?

Він просто забрав свої речі, коли її не було вдома.

Відпросився з роботи заздалегідь. Просто... Не прийшов. На дзвінок не відповів.

А коли Євдокія прийшла додому, його речей вде не було.

А ключі?

Наступного дня залишив на столі.

А потім її колишній написав заяву на звільнення, відпрацював два тижні - і все. Прощавай! Може колись випадково зустрінетесь.

Хоча навряд.

Цей молодий чоловік пішов на війну.

Євдокія пересікла прохідну.

Та попрямувала до свого місця роботи.

Порожнеча застигла в очах дівчини.

Вона намагалася згадати цілі життя, якими жила до знайомства з ним. Але вони ж вже реалізовані.

Отже, треба побудувати нові.

Коли одні мрії руйнуються, треба згадувати інші.

Коли усі мрії розбилися, треба вигадувати нові.

Виходить, зараз життя в активному пошуку... Ні... Не суб'єкта кохання. А сенсу самого життя.

Відпрацювала свій робочий день Євдокія, а додому ніяк не хочеться.

Колеги після роботи пішли на волейбол у сусідньому коледжі, приміщення якого якраз орендувало підприємство, на яке працювала Євдокія.

Ті самі, хто ходив на теніс на обіді, відвідували й волейбол.

Євдокія вирішила піти з іншими, щоб подивитися, як там воно: де займаються, де перевдягаються, кімната особистої гігієни.

Нічого так.

Серед знайомих колег, з якими Євдокія грала у теніс, був молодий чоловік, якого вона раніше не бачила, але він теж був працівником того самого заводу.

- Ти новенька? - звернувся він до Євдокії.

- Якщо тут на волейболі, то так. А взагалі я вже мік працюю на підприємстві. - відповіла Євдокія.

- Мене звуть Боян. Бачу, ти не перевдяглася... Ти до кінця гри сьогодні в якості глядача? - поцікавився Боян.

- Можливо. Я - Євдокія. Взагалі-то збиралася подивитися та все. Щоб вирішити, ходити чи ні. - пояснила дівчина.

- Залишайся. Подивишся гру. А потім ми усі разом підемо на зупинку. Транспорт ще ходитиме. - Боян уважно дивився на Євдокію.

- Ну, добре. - погодилася молода жінка, яка залишилася до кінця гри, почекала, поки усі перевдягнуться, - та гуртом пішли на зупинку.

Боян не заводив з Євдокії очей. Дочекався, поки вона сяде у свою маршрутку, а потім зайшов у свою.