Розділ 29. Я маю те, що тебе зацікавить
Етьєн ще нічого і не розповів по суті, а Яна вже не злюбила директора театру. І, до речі, правильно зробила. Тому що людиною він виявився гнилою.
— Моя маман давно працює в столичному театрі, — Етьєн вирішив розповісти свою історію з самого початку. — Вона талант. Я завжди захоплювався її грою. І, певна річ, не лише я — глядачі її люблять і часто купають в оваціях. Вона завжди отримувала головні ролі. Не за красиві очі, а тому що так, як зіграє вона, не зіграє ніхто.
Етьєн розповідав настільки захоплено і щиро, що Яні нестерпно захотілося побувати на виставі, де в головній ролі сяє його мама.
— Так було до тих пір, поки в нашому театрі не змінився директор. Сіріль почав встановлювати свої порядки. У нього з'явилися улюбленці, а когось він, навпаки, не злюбив. Атмосфера в театрі стала напруженою. Активізувалися старі заздрісники маман. Плітки і доноси — не найкращі друзі натхнення, але косі погляди і наклепи вона перенесла б з легкістю, а ось із тим, що їй стали давати все менше і менше ролей, важко було змиритися.
На жаль, у творчих колах не завжди буває тиша та спокій. Яна це знала не з чуток.
— Її почали ставити в епізоди. А потім вона втратила і ці крихітні ролі. Маман може обходитися без їжі та води, може цілодобово не спати, але вона не може без сцени. Я бачив, як вона почала в'янути на очах. Маман нічого не казала, але в театральному середовищі чутки ширяться зі швидкістю кулі. Я з’ясував у чому справа. Сіріль не злюбив її, тому що вона йому відмовила. Маман дуже красива жінка. Судіть самі — я схожий на неї, — Етьєн посміхнувся вперше з моменту, як почав розповідати свою історію. Втім, одразу ж знову став серйозним. — Сіріль жадав закрутити з нею інтрижку, переслідував, не давав проходу, а коли вона жорстко дала зрозуміти, що інтрижки не буде, почав їй мститися.
Який негідник! Уява Яни намалювала премерзенного чоловіка з маленькими сальними очками і непропорційною фігурою.
— Маман хотіла перейти в інший театр. Для неї не настільки важливе столичне життя, як важлива сцена. Вона могла б бути не менш щасливою і в провінційному театрі. Її запрошували в Шамбріз. Але вона не могла поїхати. Тридцятирічний контракт, який вона уклала зі столичним театром, не дозволяв їй грати на інших сценах. На це й розраховував Сіріль — сподівався зломити маман тим, що і ролей не дасть, але і не погодиться анулювати контракт.
Домагатися жінки шантажем? Як такі люди самі собі не бридкі? Радувало лише те, що на самому початку розповіді Етьєн вжив слово "провчити". І Яна з кровожерливим нетерпінням чекала цієї частини історії.
— А вона могла розірвати контракт в односторонньому порядку? — запитав Боніфас, який, вочевидь, дуже перейнявся долею матері Етьєна, і в точності, як і Яна, чекав кульмінації, в якій Сіріль отримає по заслугах.
— Могла, але такий розрив накладав захмарні суми штрафних санкцій. У маман не було стільки заощаджень. Я довго думав, як їй допомогти. Ідея прийшла, коли одного разу я став мимовільним свідком того, як Сіріль натякав маман, що він піде на поступки — анулює контракт, якщо вона прийде до нього на пізню вечерю. Хотілося придушити негідника з його натяками, але моя творча натура спонукала піти іншим шляхом — у мене дозрів набагато більш божевільний і витончений план, ніж удушення.
— Прийти до нього на вечерю в образі мами? — здогадалася Яна.
— Так, моя мила, так я і зробив. Знадобилося багато гриму, але результат вийшов вражаючий. Я став схожий на маман, як її відображення в дзеркалі. Втім, як я вже казав, ми з нею і так дуже схожі.
— Отже, Сіріль не помітив підміни?
— Спочатку ні. Він був упевнений, що перед ним маман.
— Гадаю, цю вечерю він запам'ятав надовго, — на зазвичай неупередженому обличчі Боніфаса промайнув сарказм.
— Так, я дуже старався, щоб трапеза стала для Сіріля незабутньою, — Етьєн криво посміхнувся. — Довелося витримати його залицяння, — він скорчив глумливу гримасу огиди: — Його рука на моєму стегні. Це найгірше, що траплялося в моєму житті. Але мене гріла думка, в який жах прийде Сіріль, коли зрозуміє, кому нашіптував на вухо свої мерзенні фантазії. Втім, реалізувати їх я йому, певна річ, не дозволив. Кокетливо пояснив, що продовження йому світить лише після того, як він підпише ануляцію контракту. Сіріль до того часу вже був такий розпалений, що завізував усі папери без зволікань.
Етьєн виконав невелику пантоміму, показуючи, як поспішав покінчити з документом Сіріль.
— Я сховав папери в сумочку. Він вважав, що тепер має на мене повне право. Звідки йому було знати, що з цієї миті для нього почнеться найцікавіше? Він пристрасно стягнув з моїх плечей сукню. Які вже картини малювала його уява в той момент, не знаю, але побачив він чоловічі неголені груди. Кілька секунд мовчав очманіло. Потім закричав, як ошпарений, відскочив і остовпів.
Яна беззвучно сміялася. Вона уявляла, який шляк трафив старого ловеласа, коли він в самому розпалі любовної гарячки виявив кардинально не те, що шукав. Він, напевно, заїкою після тих неголених грудей став.
— Я піднявся і пішов, не прощаючись, — посміхнувся Етьєн. — Документи віддав маман, і вона поїхала в Шамбріз. Служить тепер у місцевому театрі. Сіріль їй вже нічого поганого зробити не може. Але мене, звісно, після всього, що сталося, вигнали з трупи. Сіріль — впливова людина в театральному середовищі, подбав, щоб жоден театр не хотів мене бачити у себе. Я не настільки знаменитий, як маман, щоб директори театрів ризикували заради мене зіпсувати відносини з Сірілем. Мене нікуди не беруть. Але я анітрохи не шкодую про те, що зробив. Той випадок залишив на Сірілі незгладимий слід. Кажуть, що його відвернуло від жінок. Він став безсилим в любовних пригодах, тому що в ньому назавжди оселився страх, що будь-яка з жінок в найбільш пікантний момент може виявитися чоловіком.