Пролог

10 років назад.

Ніч. Маленька п'ятирічна дівчинка стояла посеред поляни. Раптом неподалік від неї загорівся жовтенький, мов сонечко, пульсар.
Загорівся другий вже червоний, третій зелений. Дівчинка, мов зачарована дивилась, як біля неї загоряються все більше різно кольорових кульок. Потім вона почула чийсь ніжний і лагідний голос. Говорила жінка. Дівча обернулося на голос. І від побаченого майже не сіла на зелену і соковиту травичку. Вона побачила прекрасну жінку у красивому і вишуканому платі. Але на красивому лиці жінки дівчинка побачила сум. 

- Як тебе звати, дитя?, -проговорила жінка.

- Мене звати Мелісса Уолфорд, міледі, - голосно проговорила Мелісса, - а як Вас звати?.

- Мене  звати Аманда Уолфорд, - лагідно сказала Аманда.

Від здивування і усвідомлення того, що Аманда її родич. А от зараз Мелісса вже присіла на траву.

- Дитя, - звернулася жінка до здивованої дівчинки, - ти повинна знати, що скоро буде війна між Тьмою і Світлом. Але на світі вже народилась дівчинка, яка має спасти весь світ від гибелі. Коли їй буде п'ятнадцять років в неї проявиться сила Тьми і Світла. Ти нікому немаєш це говорити. Ім'я дівчини Мелісса Уолфорд. Мелісса ти повинна провисти своє день народження у колі вірних друзів і люблячих родичів. Твій день народження повинен кінчитись о п'ятій годині вечора не раніше і не пізніше. Запам'ятай це прошу. А зараз мені потрібно йти. Бувай. Мені було приємно з тобою зустрітися.

-Зачекай, будь ласка, не йди, -майже не бігла Мелісса.

Але вже було пізно Аманда почала розтворятися в повітрі. А коли вона пропала затух і пульсар, який підтримував Аманду. Почали і затухати й інші пульсари. Меліссі стала сумною.