Мелодія Закоханих Сердець

✨Розділ 20.✨ Початок свята Срібних Ліхтарів.✨

  Небо над містом світилося сотнями ліхтарів, і здавалось, ніби самі зірки спустилися на землю. Люди сміялися, загадували бажання, обіймалися під срібними вогнищами. Але для Елісії й Кайлара все навколо розпливалося - існувала лише мить, де їхні очі нарешті зустрілися. 

  Вона зробила крок уперед, стискаючи в руках власний ліхтар. 

-Ти теж прийшов... - прошепотіла вона, і її голос зрадницьки затремтів. 

  Кайлар підійшов ближче, так, що відстань між ними здавалась тоншою за полум'я свічки. 

-Я не міг не прийти. - він торкнувся її руки, допомагаючи підняти ліхтар. - Бо якби не бачив тебе... моє бажання втратило б сенс. 

  Її Серце шалено калатало, ніби й справді відбивало ту саму Мелодію, яку вона чула у снах. Разом вони відпустили ліхтар, і він повільно піднявся, змішуючись з іншими вогниками. 

-Яке бажання ти загадав? - усміхнулася вона крізь тривогу. 

  Кайлар схилився ближче, так що його подих торкнувся її щоки і сказав:

-Те саме, що й ти, Елісіє... Щоб наші Серця ніколи більше не розділилися. 

  В ту ж мить вітер здійнявся сильніше, і десь угорі пролунала ніжна Мелодія, наче сама доля підтвердила їхні слова. 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше