Розділ 8

Після приземлення в Порту Еліза швидко вирушила до клініки, де був госпіталізований її батько. Вона відчувала, як тривога піднімається всередині неї, але зберігала спокійний вигляд, бо знала, що зараз усе залежить від її рішень і підтримки.

У клініці її зустрів лікар, високий чоловік середнього віку з уважним поглядом і стриманою манерою поведінки. Вони сіли у його кабінеті, де лікар одразу перейшов до суті.

— Ваш батько потребує термінової операції на серці, — пояснив він, перегортаючи медичні документи. — Без неї його стан може значно погіршитися. Нам необхідно отримати ваш дозвіл на проведення цієї операції.

Еліза підписала документи, ледве стримуючи сльози. Вона знала, що її батько був суворим і владним, але ніколи не припиняв піклуватися про неї і сім'ю. Після підписання документів вона поспішила до його палати.

Відкривши двері, Еліза побачила батька, підключеного до численних медичних апаратів. Він виглядав слабким, але його очі, як завжди, залишалися проникливими і пильними.

— Доню, — промовив він слабким голосом, коли Еліза підійшла ближче. — Вибач за все... За те, що часто був надто строгим і грубим з тобою. Я просто хотів захистити тебе від жорстокості цього світу і зробити тебе сильною.

Еліза сіла поруч, стискаючи його руку. Вона відчувала, як серце здавлюється від болю, але намагалася триматися.

— Ти не винен, тато. Я розумію, що ти завжди хотів для мене тільки найкращого.

Батько тихо зітхнув і продовжив:

— Ситуація зараз дуже складна. Почалася війна між кланами в Португалії. Багато малих кланів вирішили об'єднатися, щоб захопити владу. Ми опинилися під загрозою. Після того, як я потрапив у лікарню, багато хто побачив можливість для перевороту. Інші клани вирішили розпочати війну, коли дізналися про спробу налагодження зв'язків із капо Іспанії та сім'єю Гарсія. Це було сприйнято як загроза, і тепер вони намагаються перехопити владу у нашої сім'ї Фернандес. Нам потрібна твоя підтримка, Елізо. Ти повинна бути сильною.

Еліза відчула, як її переповнює хвиля рішучості. Вона розуміла, що зараз її сім'я більше ніж будь-коли потребує її сили і підтримки. Вона згадала про те, як нещодавно зрозуміла, що їй доведеться стати наступною на чолі клану Фернандес. 

Вона встала і поглянула на батька з непохитною рішучістю в очах.

— Я не підведу тебе, тату. Я зроблю все, щоб захистити нашу сім'ю.

Він подивився на неї з гордістю і подякував. Цей момент став для Елізи новою точкою відліку. Вона знала, що попереду на неї чекають важкі випробування, але вона була готова до них.

Батько Елізи, розуміючи всю серйозність ситуації, дав їй останні настанови перед операцією. Він говорив тихо, але кожне слово було важливим.

— Елізо, ти маєш діяти обережно. Перш за все, тримайся подалі від тих, кому не можна довіряти. Твоє завдання — захистити нашу сім'ю. Звертайся до Антоніо, він наш найнадійніший радник. Візьми контроль над фінансовими ресурсами і безпекою. І пам'ятай, що ми повинні зберегти зв'язки з союзниками в Іспанії. Нам потрібно переконатися, що Гарсія на нашому боці. Вони можуть допомогти стримати наші внутрішні проблеми. 

Еліза слухала уважно, кожне слово запам'ятовувала. Вона знала, що її чекає непростий шлях, але була готова до всіх випробувань. Це була її родина, її спадщина, і вона зробить усе можливе, щоб зберегти їхній спадок.

Після закінчення розмови з батьком, до палати зайшов лікар. Він мав серйозний вигляд, але намагався залишатися професійним і спокійним.

— Операційна готова, — сказав лікар, поглянувши на Елізу і її батька. — Ми можемо розпочинати операцію прямо зараз. 

Еліза відчувала, як її серце почало прискорено битися. Вона нахилилася до батька, торкаючись його руки. Її погляд зустрівся з його, і в цієї миті вони розуміли один одного без слів. Вона знала, що це може бути остання розмова з ним. 

— Все буде добре, тато, — прошепотіла вона, стискаючи його руку. Він кивнув, спробувавши посміхнутися, і лікарі почали підготовку до перевезення його до операційної.

Коли батька забрали до операційної, Еліза відчула, як її накрила хвиля тривоги. В очікуванні закінчення операції вона перебувала в холі, нервово стискаючи телефон. Час тягнувся нестерпно довго, і кожна хвилина здавалася вічністю. У голові кружляли думки: що буде, якщо операція не пройде успішно? Що станеться з їхньою сім'єю, якщо батько не одужає?

Еліза відкрила телефон і побачила кілька непрочитаних повідомлень від Рауля. Він писав про їхнє плановане побачення і питав, як вона почувається. Вона хотіла відповісти, але не могла зібратися з думками. Їй було боляче усвідомлювати, що їй доведеться відкласти їхні стосунки на задній план через ситуацію з батьком і сімейні проблеми. 

Ці повідомлення здавалося далекими і незначними на фоні того, що відбувалося. Вона обіцяла собі відповісти пізніше, коли все буде більш-менш врегульовано. Еліза просто не могла знайти правильних слів, щоб описати своє стан. Вона знову заховала телефон, зосередивши увагу на дверях операційної, чекаючи, коли лікар вийде з новинами.

Еліза сиділа в залі очікування, коли з'явився Антоніо. Він виглядав змученим, з темними колами під очима і серйозним виразом обличчя. Піднявшись, вона поспішила до нього, відчуваючи, як серце стискається від страху.

— Що трапилося? — запитала вона, намагаючись стримати голос.

Антоніо кивнув і жестом запросив її сісти поруч. 

— Ситуація складна, Елізо. Інші клани дізналися про твій намір налагодити зв'язки з сім'єю Гарсія та капо Іспанії. Вони використали це, щоб розпочати погроми і дестабілізувати наші позиції. Ситуація дуже напружена.

— Що вони хочуть? — Еліза стискала руки, відчуваючи холодний піт на долонях.

— Влада, — коротко відповів Антоніо. — Вони хочуть відібрати все, що ми маємо. Зараз вони об'єднуються, щоб взяти контроль над нашими територіями і бізнесом. Після того, як твій батько потрапив у лікарню, ситуація лише погіршилася.