Обіцянка, яку вона не забуде

              Один день після розмови...

  Ярику вже завтра вранці треба було їхати. Він стояв у вітальні і  намагався замкнути валізу. Аліса сиділа на дивані поряд.

 -Допомогти ? - запитала дівчина, і не  чекаючи відповіді підайшла й замкнула валізу. Потім вона встала на ноги і Ярик піднявся за нею . Він обійняв її:

 - Дякую, тобі.

 - Нема за, що , сонце. Я доречі, хотіла запитатии, а в яких містах плануються концерти?

 Ярик взяв обличчя Аліси в свої долоні:

 - Та, все , як завжди: Дніпро, Одеса, Харків, Світязь, Рівне, Івано-Франківськ, Миколаїв і останній концерт в Україні буде в Києві. Там зможемо з тобою побачитись, але нажаль, не на довго. Потім закордоном: Лондон , Варшава, Мадрид, Мароко, Нью-Йорк, Париж , Сінгапур і останній концерт туру буде в Майме - це у Великій Британії. Далі ще один раз в Лондоні і ще раз в Нью-Йорк і останній повторний концерт у Києві. Після нього поїду додому.

  Аліса трохи здивована сказала:

 - Так багато. У тебе такі тури завжди? І чи ми зможемо поїхати додому до батьків, коли закінчиться тур?

 - Ні, такі тури не завжди, але цього разу чомусь так. Так, ми зможемо поїхати до батьків. Обіцяю.

 Аліса торкнулась щоки Ярика і прошепотіла:

 - Я сумуватиму за тобою..., але знай, я завжди тебе чекаю вдома.

Ярик погладив її волосся:

 - Я також буду сумувати, але запам'ятай, я обіцяю, що коли приїду додому, то , якщо ти захочеш, я обійматиму і цілуватиму тебе, скільки часу, скільки тобі буде треба і навіть більше... я тебе кохаю.