Мелодія нашого кохання
Зрозуміла, що справді його люблю...
Аліса лижала в ліжку. Після того , що їй сказав Ярик їй було важко заснути. Раптом, їй прийшло повідомлення від Ярика:" Привіт. Вибач, що так пізно. Не спиш? Я зараз за тобою зайду, нам треба поговорити".
Алісі стало трохи страшно. Вона не розуміла, що Ярик мав на увазі.
20 хвилин потому...
Ярик і Аліса сиділи на дивані у вітальні Ярика.
-Мила, мені треба тобі дещо сказати, через три дні я їду в новий тур на два місяці. Тобі доведеться побути без мене, - сказав Ярик. По його голосу чулося, що йому шкода.
Аліса підняла голову і подивилась на нього очима повними любові і сліз :
-Я розумію... так треба. Я буду чекати, якщо я пообіцяла, що я твоя, то значить чекатиму тебе, - теплі сльози вже текли по її обличчю. Губи і щоки були червоними від сліз.
Ярик міцно притиснув дівчину до себе:
-Не плач, прошу, сонечко. Я ще тут поряд.
Ярик підняв голову Аліси і поцілував її солоні від сліз губи. Цього разу поцілунок був впевнений і сповнений неймовірних почутів. Хоч сльози ще текли, Аліса відповіла на його поцілунок.
#3998 в Любовні романи
Відредаговано: 20.10.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
