Мелодія нашого кохання

" я тебе кохаю , мила"...

21:00 того ж вечора

Ярик та Аліса сиділі на лаві у парку, коли Ярик сказав:

- знаєш... є одна дівчина, яку я давно зню , але лиш не давно зрозумів, що я її кохаю безмежно... але я не зню чи вона має почуття до мене, - Ярик повернувся до Аліси і заправив її волосся за вухо.

- А хто вона? - запитала Аліса.

Ярик відчув просто неймовірне бажання поцілувати Алісу.

- Це... ти,- Ярик видихнув і взяв обличчя дівчини у свої долоні.

-Ярику, я не знаю, ти мені друг і я неочікувала від тебе такого почути.

Ярик відпустив її і підвівся:

-Добре. Вибач, бувай. Вже через два тижні я їду далі і ми більше не побачимось.

Він встав , але Аліса схватила його за куртку:

-Ні! Не йди прошу не треба. Я тебе дуже люблю . Я не знала, як це сказати. Так, я буду з тобю і відтепер я твоя.

Ярик не зміг терпіти . Він нахилився і ніжно торкунся губ дівчини.

-Я кохаю тебе, мила... тепер я твій на завжди.

Він присів на одне коліно:

-Будеш моєю дівчиною?