Мелодія Кроків
Глава Сьома
Рік тому
-Ти не прийшла...-жалібно всміхнувся хлопець.-Я чекав..
Всміхнувшись дівчина махнула рукою.-Нічого, переживеш.
-Переживу.-погодився хлопець.
-А Яна була..-додав, трохи згодом.
Вони сиділи, на дивані в старому гаражі. Вона ніжилась в його обіймах, уникавши розмов про гонку.
Він пропускав між пальців, її довгі прядки золотистого, наче сонце волосся, яке пахло м'ятою та лаймом. Він щоразу, задумувався а чи може воно так пахнути? Чи це парфуми...Але не питав, просто мочки, або за розмовами, проводив час з нею...
-Яка, твоя ідеальна дівчина?-одного разу спитала вона, солодко потягнувшись.
Він усміхнувся, в голові одразу постав силует.- Висока, десь під метр, сімдесят сантиметрів..-зітхнув він, згадавши про зріст Каті. -З розкішним, золотистим волоссям..-дівчина заусміхалась.- А ще вона обожнює малювати.. Особливо взуття.
Катя кинула погляд, на свої конверси, розфарбовані дивовижними соняшниками з мальвами. Майже ніхто не замітив обновку крім Аліси...
Та Андрія.
Вітаю, любі читачі ❤️
Чекатиму
На ваші коментарі та зірочки 💋
#1957 в Любовні романи
#427 в Короткий любовний роман
#197 в Молодіжна проза
#30 в Підліткова проза
Відредаговано: 23.09.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
