Аліса сиділа з Катєю на уроці алгебри, намагаючись не заснути під нудні формули. Вчителька пояснювала якісь теореми, але її думки постійно блукали десь далеко. Раптом хтось порушив її спокій штурхнувши в спину.
Новенький.
Ілля був високим, з світлим, майже платиновим волоссям, яке блищало під лампами. Його карі очі мали певну таємничість, і Аліса не могла не помітити, як він випромінює впевненість. Він нахилився ближче, і повітря насичилось його парфумами.
— Алісо, — звернувся він до неї, його голос звучав тихо. — Можеш дати мені зошит з алгебри? Я не встигаю нічого.
Я кивнула і віддала зошит.
Катя обережно потягнула Алісу за руку, намагаючись розбудити її.
— Алісо, прокидайся! — тихо промовила вона, підминаючи кутки рота, аби стримати усмішку. — Якщо не встанеш, я лишусь голодна !
Аліса розплющила очі, спочатку не розуміючи, де вона. Потім, згадавши про уроки, швидко підскочила, відштовхуючи подругу.
— Добре, добре, йду! — промовила вона, витираючи сон з очей.
Після швидких зборів вони вийшли в коридор, де вже чулося гомін учнів. Коли вони наблизилися до їдальні, їх раптом перестрів Максим, ще той козел якщо в двох словах, стоячи з самовдоволеною усмішкою, спирався на стіну.
— Куди це ви так спішите, дівчата? — запитав він, лукаво змахуючи руде волосся.
Аліса зітхнула, намагаючись його обійти, але Максим зупинив її, заважаючи просунутися далі.
— Аліско, ти ж не збираєшся від мене втікати? — його голос був наповнений іронією, а очі світліли насмішкою.
Аліса підняла брови, намагаючись зберегти спокій.
— Що тобі треба?
— Хотів сказати сьогодні виглядаєш ще гірше, ніж зазвичай.-я скривилась.- І що, вже твій захисничок Даня поїхав? Нема кому вступитися? — зловтішно протягнув він.
Аліса, не витримавши, різко відповіла:
— Іди нахрін.
Хлопець присвиснув.
— Ти вже задовбав! Іди куди йшов.-гримнула Катя
Раптом з-за рогу з'явився Ілля. Він зупинився поруч, дивлячись на дівчат і Максима.
—Якісь проблеми, Пащук? — запитав він.
Максим, почувши його, розсміявся:
— О, ти вже замінила Даню? Знайшла іншого захисника?
Аліса відчула, як її щоки запалали від образи, а Катя лише закотила очі.
-Пащук, ти як козлом був таким і лишився.- склавши руки пройшла повз нього, не звертаючи увагу на матюки.
Вітаю, любі читачі ❤️
Чекатиму
На ваші коментарі та зірочки 💋
#1957 в Любовні романи
#427 в Короткий любовний роман
#197 в Молодіжна проза
#30 в Підліткова проза
Відредаговано: 23.09.2024