Один день - лише раз на рік,
Наче книга, мов таємна гра.
Ти - письменник, я - твій тихий крик,
Я - рядок, що в серці не вмира.
Неприйнята, змучена любов,
Шрами тиснуть болем на душу.
Та крізь темряву і хвилі знов
Я до світла стежку віднайду.
І тоді все стане зрозумілим:
Ця дата - не просто день і мить.
Вона стала символом і силою,
Що серця навіки поєднить.
Колись це був початок твого слова,
Перший подих ніжної поезії.
А тепер - завершення старого,
Та для нас - народження любові.
Відредаговано: 14.10.2026