Мелодії темряви

Вирок пітьми

Темрява стелиться навколо - і

світло згасає без сліду.

«Рятівника» не існує: я потонула у

власних гріхах, мов у чорній воді.

Під шкірою шепоче голос -

хрипкий, брудний, але мій.

Пітьма повільно проросла в розумі

пустила коріння в думках.

Вона лишила шрами, що не

гояться й не забуваються.

Я злилася з нею - не зі страху, а

заради виживання.

І вже не вірю: «світло» не врятує

тих, кого обрала Тьма.

 



#839 в Різне
#103 в Поезія

У тексті є: вірші

Відредаговано: 14.10.2026

Додати до бібліотеки


Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше