Темрява стелиться навколо - і
світло згасає без сліду.
«Рятівника» не існує: я потонула у
власних гріхах, мов у чорній воді.
Під шкірою шепоче голос -
хрипкий, брудний, але мій.
Пітьма повільно проросла в розумі
пустила коріння в думках.
Вона лишила шрами, що не
гояться й не забуваються.
Я злилася з нею - не зі страху, а
заради виживання.
І вже не вірю: «світло» не врятує
тих, кого обрала Тьма.
Відредаговано: 14.10.2026