Розділ 4. Коли удача повертається до тебе спиною.

Я оминула якісь три повороти перш ніж спіткнулася. Потираючи забитий бік, я тихо лаялась і ображено хникала. Ну що за день такий? 

Зі скрипом підвівшись з підлоги так і завмерла, вмить забувши про можливі синці. Це була дівчина… Молода, красива дівчина зі смоляно-чорним волоссям і розширеними від жаху очима. Її губи були розкритим, а блідою щокою повільно котилася сльоза… Остання сльоза…

Я з переляку відступила на крок і глибоко вдихнула, відчуваючи як кров відливає від обличчя. В вухах зашуміло, і я уже збиралася закричати, коли помітила дещо дивне. Холодні сірі ниті магії повільно розповзалися в різні боки від тіла дівчини, і я неймовірним зусиллям волі стримала паніку. Тоді, підійнявши поділ сукні, витягнула з тонкої кобури гострий клинок, і обережно повернулася назад, щоб роздивитися глибоку рвану рану на грудях дівчини. 

В неї з грудної клітки наче щось вирвали, і юне тіло, як не намагалося не могло себе зцілити. Беззвучний кашель, і з рота дівчини полетіли червоні краплі. Я відсахнулася і, поставивши кинджал на коліна, завмерла. Плетіння прийшло в голову перш ніж встигла оформитись думка, і я уже було підчепила найближчу світлу нить, коли очі дівчини помутніли. Сірі ниті перестали покидати її тіло, і воно несподівано почало покриватися темними нитями, які поступово темніли все сильніше і спліталися між собою в дивакуваті узори. 

Я розгублено відсторонилася і провела пальцями над спотвореним болем обличчям дівчини. Тієї ж миті тонкі чорні ниті потягнулися до моїх пальців, і я в паніці відсахнулася. 

Підстрибнувши на ноги я різко розвернулася, щоб з розгону налетіти на непорушну статую, яку уособлював собою темний. 

Я вперлася долонями в його живіт і різко відсторонилася, щоб натрапити поглядом на уже знайомі чорні очі Ешкарта. Рейз вискочив з-за повороту вслід за братом і зупинився. Його обличчя повільно побіліло. Я ж із жахом роздивлялася їх обох. 

— А я якраз по вас… — хриплим від хвилювання голосом прошепотіла, чудом зберігаючи спокій. 

Очі ініційованого повільно звузились, і він перевів погляд мені за спину, на непорушне тіло, яке уже явно встиг роздивитися. Обхопивши моє зап’ястя гарячими пальцями, він потягнув мене за собою. Я не опиралася і слухняно йшла за ним. Ешкарт підвів мене до тіла і уважно оглянув дівчину. Навіть присів і торкнувся пальцями її шиї. Хотіла було його попередити про дивну поведінку магічних нитей, але не встигла. Ініційований різко піднявся і знову схопив мене за руку. 

— Судячи з розташування тіла, вона бігла… — несподівано проговорив він і потягнув мене за собою. 

Йдучи коридором, ми невдовзі натрапили на навстіж відчинені двері. Лорд зупинився, і щойно його рука випрямилася, в ній спалахнув зітканий з тьми примарний клинок. Темний з явною неохотою відпустив моє зап’ястя, і з насторогою переступив поріг. 

— Стій тут… — холодно звелів він.

І я би зупинилася, якби не хвилююче коливання магічних нитей. Демонова допитливість усіх лейрів, краще б гобліном родилася. Піддавшись цікавості, я пішла вслід за ним, і мимоволі закрила рота долонями, щоб не закричати. 

Яскравою рубіновою кров’ю був вкритий пухнастий білий килим у вітальні гостьових апартаментів. На килимі темною субстанцією була виведена ритуальна пентаграма. Символи були мені незнайомі, але магічні ниті, покидаючи тіло померлого, впліталися в неї. Я перелякалася і перш ніж лорд Рівендейл перетнув пентаграму, налетіла на нього і змусила відступити, обвивши руками його торс. Тієї ж миті пентаграма спалахнула синім полум’ям, опаливши кам’яні підлогу і стелю. Дим залоскотав горло, і я голосно закашляла. Ешкарт, захищаючи, обійняв мене і різко видихнув. 

Полум’я згасло, і на підлозі замку проступив чіткий узор з розплавленого каменю. Кожен виток пентаграми можна було роздивитися. Я відсторонилася від тіні і перевела погляд на тіло. Голова лежала біля ніг, а з шиї повільно витікала рубінова кров.

— Темні Боги… — тихо прошепотіла я і зробила ще один малесенький крок на зустріч Ешкарту. 

Він сильніше мене обійняв і заспокійливо погладив по спині. 

— Все гаразд… — тихо промовив він. 

В цю мить в кімнату увійшов Рейз і тихо вилаявся. 

— Ви цілі? – запитав він і, дочекавшись мого кивка, опустився на одне коліно перед орнаментом на підлозі. 

— Таке відчуття, що ти уже бачив подібне… — глухо проговорив Ешкарт. 

Рейз відірвався від розглядання тіла і піднявся. 

— Сьогодні прислали звіт з місця гибелі Івела… 

Я відчула, як закам’янів поряд зі мною лорд. Наче кожен м’яз в його тілі напружився. Я повернулася до нього обличчям і завмерла. Обличчя Ешкарта потемніло, а очі повільно затягнулися тьмою, і я згадала про слова темного. 

— Співчуваю… — тихо промовила я, спостерігаючи за тим, як темними нитями оплітається спотворене тіло на кам’яній підлозі. 

Несподівано ниті спалахнули, і тіло з тихим шипінням почало плавитися. Ешкарт скрикнув і кинув в тіло закляттям статики, але останнє розвіялося, вдарившись об невидиму перепону на межі пентаграми. 

— Демони… Знову… — глухо проговорив Рейз. – Тепер навіть некромант не допоможе… 

Ми одночасно переглянулись і вибігли в коридор, щоб розчаровано видихнути. Тіло дівчини уже плавилося. І перервати процес було неможливо. Ешкарт сильніше стиснув моє зап’ястя, це, мабуть, і вивело мене з шокового стану. Зір наче прояснився, і я, потягнувши за собою темного, підбігла до тіла і опустилася на коліна, щоб краще роздивитися сплетіння темних нитей.