Епілог

3 роки по тому

Господар вийшов зі свого дому і підняв із землі пожовтілий листочок, що спав до його ніг із яблуні. Він тримав у руках листа якого приніс сьогодні з самого ранку посланець. Печатка лорда із Піщаних берегів, гордо виділялася морською синявою на папері.

Гартен розгорнув листа і з посмішкою впізнав почерк раніше принцеси, а тепер леді Піщаних берегів.

Після повернення до столиці виявилося, що наречений призначений дівчині теж не мав жодного бажання одружуватися з принцесою. Тож король і лорд потиснули руки та вирішили не мучити власних дітей. Гартен отримав дозвіл на заслужений відпочинок, а Алірія свободу.

Все складалося, як найкраще, але чоловік ніяк не міг викинути з голови Мельден. Його невеличкі будиночки, родючі землі та старий вітряк. Діти вже виросли і не потребували батьківської поміччі, тому Гартен разом із дружиною зібрали всі свої пожитки та рушили у дорогу.

Мешканці містечка радо прийняли їх і віддали хату, яка належала старому чоловікові, який помер декілька тижнів тому не маючи спадкоємців для майна та худоби.

А принцеса через декілька місяців вийшла заміж за молодого лорда річкових земель. він був відомий своєю любов’ю до подорожей та пригод. Разом, на його родинному кораблі, вони відвідали береги всіх сусідніх держав і навіть далі.

У листі який Алірія надіслала Гартену містилося запрошення на святкування, на честь народження її первістка. Гартен посміхнувся і підняв погляд. Він наштовхнувся на гіганта, що кидав тінню на Мельден ніби оберігаючи його.

Величезні крила вітряка ледь-ледь погойдувалися на вітрі. Між ними заходило сонце зафарбовуючи небо теплими кольорами.