Розділ 11

Серце починає дуже швидко битись, решта усім хто сидить за столом байдуже, що їхні товариші пристали до незнайомки. Навіть адміністратор на якого я кинула швидкий погляд, удавав що нічого не помічає. Чоловіки у всі часи та світи одинакові?

Я дивилась у очі того хто стояв спереду, та налаштовувались зробити те, що ще ніколи не робила, але бачила у відео про самооборону.

— У мене тут наречений, тож знайдіть собі вільну леді, яка з радістю з вами проведе час – стараюсь сховати тремтіння в голосі, та виглядати впевнено. Де Роберт, коли він так потрібний?

Чоловік посміхається, ніби я анекдот йому розповіла, а не те що я не бажаю із ними проводити час.

— І де ж він міледі? – підійшовши надто близько запитує.

Я роллю крок в бік, і його волохаті руки хапають мене за сукню, я набираюсь сміливості та б'ю його новою в живіт. Це допомагає та я звільняюсь, не втрачаючи ні секунди я починаю бігти не дивлячись вперед.

Врізавшись у щось тверде, я машинально відійшла на крок назад.

— Вибачте – промовляю та намагаюсь обійти незнайомця.

За хвилину я вже стояла у своїй кімнаті, серце продовжувало битись неймовірно швидко та гучно. Я дивилась на сплячу Нелі, хоч з нею все в порядку.

Закриваю двері на ключ, та йду спати.

Як тільки голова доторкнеться подушки, я одразу ж засинаю. Мені сниться дивний сон, тобто це мої спогади які змішалися з теперішніми подіяти.

Я опиняюсь посеред будиночка та дивлюсь на синє полум'я, біля якого стоїть Мейстер та читає молитву. У полум'ї я бачу себе, мої руки зв'язані за спиною, сукня дуже брудна, виглядає так ніби я сиділа у якомусь підвалі, та найстрашніше що я біля вішальниці. Перевожу свій погляд на Мейстра, який закінчує читати свою молитву та підіймає погляд на мене, а картинка у полум'ї зникає.

— Що це? – тихо запитую, намагаючись знову щось розгледіти у полум'ї.

— Плата за послугу – відповідає і я прокидаюсь.

Серце дуже швидко б'ється, на чолі виступили крапельки поту. Що це було? Здається стрес на мене дуже дивно вплинув, адже я боялася що він побачить правду і сама себе накрутила. Це просто дивний сон.

— Леді Мейрі – звертається до мене Нелі, я не стримуюсь та встаю з ліжка, щоб обійняти її.

— Я так злякалась люба – кажу, та сильніше обіймаю її, дівчина відповідає мені на обійми.

— Зі мною вже все в порядку, надіюсь я не завдала клопоту – опускаючи очі в підлогу промовляє.

— Все добре Нелі, у мене до тебе прохання. Поки ми не пішли на сніданок та не відправились у подорож. Я б хотіла знати справжню історію Браун та чому почалася війна між королівствами – тихо промовляю, ніби нас може хтось почути. Мені необхідно дізнатися, чому Роберт настільки нас не любить та куди ділись усі люди які володіли магією.

Нелі декілька хвилин обдумувала моє прохання, а тоді кивнувши сіла на ліжко.

— Це все через Олівію Вельх, тобто вона стала причиною сварки двох молодих лордів які з часом стали королями та почали війну. Щоб вам було зрозуміліше, я почну звідки зупинилась. Олівія не відповідала знаки уваги лорда Вільяма Брауна третього, це тривало кілька місяців. Тоді ж до нас завітав Леон Діольський та також покохав Олівію, і вона відповіла взаємністю. Нашому лорду це не подобалося, але тодішній Король не хотів розв'язувати війну через бажання сина. Тож Олівія та Леон одружились, у них народилась донька, на ім'я Ві'єла. Декілька років вони жили спокійно, поки королем не став молодий лорд який за будь-яку ціну захотів повернути Олівію. Спочатку вийшов закон про заборону магії на території королівства, та щоб зняти цю заборону Олівія повинна була повернутися та присягнути на вірність молодому королю. Тільки цього не сталось, достеменно невідомо що стало причиною звірств які далі робив Вільям третій. Почались перші ув'язнення у темниці та привселюдні страти, та це не допомагало у божевільному плані короля. Олівія не поверталася доки не ув'язнили усю її сім'ю.  Лиш тоді вона написала листа з проханням відпустити їх. Король погодився за умови що вона особисто попросить у нього про це, і Олівія таємно повернулась. Це була її помилка, адже Вільям третій настільки зійшов з розуму, що убив всю її сім'ю у неї на очах. Це бачило все королівство та ніхто не прийшов на допомогу. Саму Олівію заточили у темницю, а Леон Діольський оголосив війну

Я слухала це, та не могла повірити що це відбулося насправді. Мені стало шкода Олівію, та невинних людей які загинули через дії збожеволілого короля.

— Він врятував дружину? – тихо запитую, хоча здогадуюсь якщо досі йде війна, то скоріш за все ні.

— Ні, як вона загинула невідомо й досі. Та Вільям третій й на цьому не зупинив свої звірства. Йому вдалося викрасти Ві'єлу, про її місце знаходження не знає ніхто й досі, вважається що вона була останньою хто мав магію зціплювання. Тільки декілька років тому, двом королівствам вдалось домовитись про мир – я бачила як Нелі будо важко говорити, та все ж я вдячна що знаю правду.

Тепер зрозуміло, чому Роберт так не любить тепер вже мій рід. Я б сама хотіла триматись від них як най далі, але у мене не має вибору.

— Дякую що розповіла – тихенько кажу, та рукою доторкаюсь до її плеча.

— Саме тому ви повинні виконати свою роль Ваша Величносте. Від ваших дій залежить багато життів – вперше без страху дивиться мені в очі Нелі.

Здається вона не така безневинна дівчинка якою здається. Потрібно бути із нею обережною, я вже не така упевнена що леді Леран помилилась з наглядачем для мене.

Після сніданку який пройшов у повній тиші, ми відправились у нашу подорож. Їхати нам ще один день та пів ночі, тож зупинятись, щоб переночувати десь ми не будемо.

Роберт не промовив до мене ні слова, навіть тоді коли ми залишались на одинці, а мені після всього почутого було страшно починати розмову.