Наруто

Коноха. Це селище має багато спогадів. Добрих і поганих. Коноха... Вдихаю такий знайомий запах. Колись я не навиділа це селище. Я вважала,що люди у ньому злі,жорстокі,лицемірні. Не розуміла,чому мене не навиділи. Але... Була одна людина, яка допомогла мені. Це був твій батько,Наруто ... Попри те,що люди говорили про мене злі речі, він не вірив. Не вірив,що я вбила своїх батьків. Він знав,що це була не я. Знав правду...
*Спогади*
-Намікадзе,ти ж розумієш,що вона не безпечна. Вона може завдати шкоди.
-Хокаге, я усе розумію,тому хочу удочирити її.
-Це твоє рішення Намікадзе,і відплачуватись за нього будеш ти.
-Спасибі.
Мінато йшов до своєї коханої, він мав попереди її про новину.
-Кушина,є серйозна розмова.-промовив Намікадзе до своєї жінки обіймаючи її ззаді.
-Мінато,щось трапилось?-стурбовано промовила Удзумакі.
-У мене новина. Пам'ятаєш Текео-сенсея?
-Так!Це була славетна людина...Шкода,що він помер.
-У нього і його дружини була донька. Недавно я її знайшов... Вона була у сиротинці сама. Сама-самісінька. Сиділа у кутку і споглядала на мене своїми очима. Її погляд був схожий на погляд людини яка пізнала усю жорстокість життя. Люди її бояться... Вони думають,що це через неї загинув
Текео-сенсей і його дружина. У неї є дивні здібності якими вона не вміє контролювати. Але я знаю,знаю,що це не вона вбила своїх батьків. Я бачив,як її однолітки знущались над нею.-сказав Насікадзе.-Кушино, я хочу удочирити її. Я маю зробити це,заради Такео-сенсея...
-

Еххх,-зітхнула жінка з клану Удзумакі,-гаразд. Я згідна,повідом мене коли вона прибуде сюди. Я хочу зробити маленькій Т/І приємне.
-
*Кінець спогадів*
З того часу я стала їхньою донькою. Мені здавалось,що вони дійсно мої батьки... Мінато-сенсей відкрив мої очі. Я полюбила Коноху. Полюбила людей. Свій дивний дар я почала контролювати,здалось неначе усе добре. Ти дізнався хто твої батьки, Наруто. Тим ким вони були,так дізнайся,ще одне...
-Т/І,не треба.-промовив Какаші. По обличчю Т/І потекла сльоза. 
-Я вважаю,що саме через тебе загинули твої батьки. Через тебе!-кричить вона.- Ти відібрав у мене близьких людей!
-Тоді чому ти не врятувала їх?!-кричить Наруто.-Чому?!Ти ж маєш великий дар!
-Хочеш знати чому?!Хочеш!?-проричала Т/І. Її темна сила виплеснулась на зовні.- Ахаха,ви бачете?Бачете?!Він хоче знати!-зареготала божевільним сміхом куноїчі.- А я не скажу...Ти не заслужив знати правди! 
- Будь ласка Т/І не треба...-промовила ридаюча Хіната.
-Техніка телепортації.
Т/І телепортувалась . Наруто так і не дізнався правди...
Війна шинобі
Сили були нерівними. Добро програвало. Т/І була також там,але її ніхто не бачив. Вона не вступала у бій. Не тому,що не хотіла,а тому,що печатка не пускала. Третій поставив її ще тоді коли загинув Мінато-сенсей. Хірузен не хотів,що б Т/І захищала Наруто. Тому ця печать стримувала її. 
Але зараз... Бачачи,що на Наруто сидячого разом з бездиханим тілом Неджі рушиться зла техніка вбивці її батьків ,вона зняла окови ,підставила своє тіло під удар.
-Якже підступно наносити смертельний удар шинобі,який стоїть до тебе спиною!!-проричала Т/І. Удар катаною ввіткнувся у її броню. -Значить ти хреновий  шинобі!
Дві людини на полі бою складували печаті з блискавичною швидкістю. Навіть Обіто спинився. 
-Тоді ,чому я зумів убити твоїх батьків?
Точніше такого сильного Такео-сенсея!?
-Що?!
-Так дорогенька це я убив.  І підробив усе так,що б це подумали на тебе.- А зараз я уб'ю його. -промовив вбивця показуючи на Наруто.
Все сталося дуже швидко. Невідомий вбивця упав на землю з перерізаним горлом. Т/І сіла на землю. Вона важко дихала. 
-Т/І!!Т/І.- біг Наруто.
Т/І впала на землю. На цьому місці де була печатка був встромлена катана.
-Т/І ,чуєш! Не закривай очі.-ридав Наруто.
-Ей,не плач. Не плач,все позаду.-гірко посміхнулася вона.
-Ти ж будеш жити? Скажи ,що ти будеш жити!
-Наруто, я буду жити тут,-промовила куноїчі і показала на те місце де мало знаходитися серце Наруто.- А тепер я свобідна,живи дальше. Будь сміливим і не бійся нічого.
-Ні, Т/І прошу.
-Я...тебе ...люблю братику..