Епілог.

  Євсій
 

Говорять, що у нареченої часто буває передвесільний мандраж. Але скажу з власного досвіду, у нареченого він не менший буває. А якщо він ще й боїться, що вона може передумати, то взагалі...

Я дуже боюся, що Маруся може взяти та скасувати все. Адже вагітні жінки підвладні гормонам.

Хоча мені з цим пощастило. Маруся майже ні чим не видає свого становища. З симптомів тільки є нездужання та непереносимість риби. Тільки відчуває її запах, і одразу починає нудити. А в іншому, все протікає добре.

Мене досі долає страх, що вона може піти від мене та передумати ставати Медведєвою. Моєю дружиною.

- Дружище, все гаразд. Вона вже під'їжджає. - вимовляє Стас, кладучи свою руку мені на плече.

Йому добре. Поки що немає причин переживати ні за що. Не треба боятися, що твоя кохана може втекти з-під вінця, або поміняти своє рішення. Адже він тільки почав входити в романтичні відносини, але це ще поки що...

Розовласка стала для мене сенсом мого життя. Вона дала мені шанс на нормальне життя. І я ним скористався, і ніколи в житті не пошкодую про це. Це правильне рішення, яке тільки я приймав у своєму житті.

— Ось коли ти запропонуєш своїй дівчині вийти за тебе, тоді я подивлюся, як ти реагуватимеш на все.

— До чого ж весілля людей доводить. Був нормальним мужиком, готовим будь-якому шию перегризти, а зараз від страху готовий вмерти.- бурчить стоячи біля вікна Лука.

- Заспокойся. Дзвонив Юрко, сказав, що твоя рожевласка нікуди поки не втекла, та й взагалі не збирається. Їде спокійно, не нервується і готова стати пані Медведєвою. - намагається підбадьорити мене усміхнений друг.

- Ось бачиш! Так що досить хандрити! — обурюється Рой. — Вже бісить! Нікуди не втекло твоє дівчисько! Видихни, і приведи себе в порядок! А то виглядаєш не як щасливий наречений, а як родич померлого, що ось-ось збожеволіє від горя! - не заспокоюється він.

Ці двоє і лікар стали для мене найкращими друзями. Вони готові прийти мені на допомогу будь-якої миті і без зайвих слів, як і я до них. Маруся називає нас мушкетерами, адже якщо в когось щось трапляється, то ми разом вирішуємо і знаходимо вихід із ситуації.

— Годі знущатися! — ричу на них. — От коли ви одружуватиметеся, я подивлюся на вас. Тоді я знущатимусь над вами.

На що ці два ідіоти лише починають іржати.

— Та не дай боже...— ледь не перехрещується Лука.— Я на тебе надивився і все бажання відпало. Тепер все життя згадуватиму. Та й таке потрясіння та стрес мені зовсім не потрібні.

Він затихає, дивлячись у вікно і починає посміхатися. Я одразу кидаюся до нього і полегшено видихаю.

До особняка, який ми зняли на вихідні, під'їжджає білий лімузин. Двері лімузина відчиняються, і з нього виходять Тимофій з Антоніною, за ними Юра з Кирилом, а потім... Потім з нього граційно виходить моя королева.

У мене відразу ж перехоплює подих, а серце починає шалено битися об грудну клітку. Вона виглядає шикарно, в простій білій сукні, з легким макіяжем і зібраним в елегантну зачіску все таке ж рожеве волосся.

Дивлюся на неї і в моїй душі розпалюється вогонь. Адже вже за тридцять хвилин вона офіційно стане моєю дружиною.

Перекладаю погляд на її живіт, що вже трохи округлився, і не можу повірити своєму щастю. Нашій крихітці вже більше трьох місяців. Так, у нас буде маленька принцеса, яку ми вирішили назвати Євою.

Не витримавши, біжу назустріч своїй дівчинці. І на першому поверсі вона потрапляє до моїх обіймів.

— Ось ти й попалася, моя королева. Тепер ти, нарешті, законно станеш моєю.– кажу задихаючись від того кохання та ніжності, що мене переповнюють.

— А я боялася, що ти від мене втік. — каже вона, посміхаючись.

— Ніколи в житті я тебе не покину. І тебе від себе не відпущу, ніколи!

— Він поки тебе чекав, мало не посивів. Вже собак хотів на пошуки відправляти. – іржуть за моєю спиною друзі.

Нічого, я на ваших весіллях теж знущатимусь над вами. Отоді й на моїй вулиці буде свято.

І вже за півгодини, ми, нарешті, стаємо чоловіком і дружиною. Моєму щастю немає меж. Таким щасливим я ще ніколи в житті не був.

Цього дня з нами перебувають лише найближчі та рідні люди.

Найбільше щастя відчуваю, коли я вперше беру на руки свою маленьку принцесу. Вона виявляється таким крихітним і беззахисним малюком. Я жахливо боюся її зламати, або нашкодити їй.

А ще за пару років після народження Єви, у нас з'являється ще один член сім'ї, наш молодший синок – Тимур.

Ми стаємо найщасливішим сімейством. У нас, як і у всіх звичайних людей, бувають сварки з розбитим посудом, злети та падіння, образа та злість. Але ми вчимося все це долати. Ми вчимося визнавати свою провину, ми вчимося цінувати одне одного. Адже життя непередбачуване, будь-якої миті можуть статися непоправні речі. Ми встаємо один за одного горою, адже наше кохання найсильніше. І завдяки йому ми зможемо подолати будь-які перешкоди.

А з хлопців, я все-таки знущався на славу, коли вони самі одружилися. Адже всі з цієї трійці знайшли своїх наречених. І кожен виборював своє щастя, яке боявся втратити. І їх, як і мене, перед розписом трусило від хвилювання. Навіть Лука, який казав, що ніколи не одружується, рвав і метав, коли його кохана запізнювалася на весілля.

Я щодня дякую долі, що вона звела мене з тією непоказною, але по-своєму чарівною дівчиною біля торгового центру. Вдячний долі, що вона дала мені другий шанс на таке щасливе життя. Адже зараз я не можу уявити своє життя без своєї рожевласки та наших трьох дітей. Вони стали моїм сенсом життя, вони все моє життя.

Кожна людина гідна бути щасливою. Кожна людина гідна другого шансу.