3.

  Маруся
 

Як тільки я сідаю за наш столик, на мене одразу ж сиплються купа запитань:

— Хто це? — згоряючи від інтересу, випалює Ната.

— Що за красень? — муркоче Тася.

— І чому ти від нього втекла, недоторка? — не вгамуючись обурилися вже обидві.

Зітхнувши починаю говорити, а то просто так не відчепляться:

— Я, і цей пихатий індик, не найкраща ідея для знайомства. Навіть для звичайного знайомства та спілкування. А у цього бронепоїзда всі розмови перетікають у "горизонтальну площину". Як пити дати! - обурююся я їхньому натиску і прагненню мене комусь спихнути.

На їхню думку, взагалі я якась дивна індивідка, яка не зустрічається ні з ким вже дуже довгий час.

І як вони говорили, цитую – ми переживаємо за твоє здоров'я, яке може постраждати без теплої грілки під боком.

Закочувавши очі, не в змозі щось заперечити, починаю смиренно слухати їхнє вчення і тихо пити свій черговий коктейль. Мої очі вже звикли до розгляду стелі і перестали обурюватися від такого результату подій.

***
 

  Євсій

Це ж треба було, у всьому місті, потрапити в один клуб із цим "рожевим дивом". Та ще й збити її з ніг, вкотре. Це вже клініка якась, їй-богу! Або дурний жарт долі.

Але це ще куди не йшло. Але, капець! Взяти і не впізнати її? Я в шоці...

Хоча як? Як? Як то "диво", можна було упізнати, в цій неймовірній красуні?! Та ніяк! Я навіть уявити не міг, що таке перетворення взагалі можливе.

Якби не колір її волосся, свіжість зустрічі, після якої ще не забув голос, то в житті не здогадався, що це та ж сама дівчина. Адже вони не мають нічого спільного!

І що найдивовижніше, ця рожеволоска включила стерву, і гордо пішла, залишивши мене ледь не з відкритим ротом і відваленою щелепою посеред танцполу.

І в цей же час по моїй крові починає розливатись неабиякий азарт. Я повинен будь-яким способом отримати цю стервочку.

Плану ще немає, але є рішучий настрій. А це найголовніше!

Це як із роботою буває. Чим справа безнадійніша - тим більший азарт довести всім, що вони помиляються. І зрештою виявитися переможцем.

І завдяки цій схемі я досяг такого успіху в адвокатській діяльності. Став найкращим адвокатом у місті.

- Друже! Чого похмурий такий? - Запитує Стас обіймаючи чергову брюнетку, ім'я якої, я впевнений, він навіть не зволив запам'ятати, або навіть запитати.

- Та так. Нормально все ... - не хочу ні з ким ділитися тим, що сталося, щоб уникнути підколів Федорова, що рожева безтія відшила мене.

Мовчу вже про першу зустріч, коли вона здалася мені "сірою мишкою". Навіть тоді вона примудрилася відшити мене!

Через деякий час на танцполі я помічаю знайому фігуру, яка рухається у такт музиці.

У її рухах не було нічого вульгарного, але в той же час, не можна було відірвати погляд від дівчини в бордовій сукні, яка, як мені здається, їй дуже йшло.

З одного боку, вона дуже сексуальна і зазиваюча, а з іншого - сувора і неприступна.

Я навіть не помічаю, як зависаю у спогляданні цієї бестії. Виводить із цього трансу мене голос Федорова.

- Євсій, - звертається до мене друг, - я тебе не впізнаю... Замість того, щоб підкотити до цієї рибки, і домовитися про нічний час - ти сидиш і штовхаєш свою "булаву". Чувак, ти не захворів? Чи тобі допомогти? - І либиться це гаденя у всі тридцять два.

Знав би він, які у цієї "рибки" зубки, то сидів би і теж тихо поглядав сопучи у дві дірки.

— А чого це ти вирішив, що я на когось певного дивлюся? Я взагалі-то, поки придивляюся, - безбожно брешу, - і вибираю. - намагаюсь заперечити цьому дурню.

Але він на це, тільки закочує очі і хмикає, кажучи, що ніхрена не повірив мені.

План не вдався...

- Ну так. Я так і подумав ... - глузує він. - Особливо після того, як ти стежив за нею хвилин десять, не зводячи очей. Та я навіть не здивуюсь, що за цей час ти жодного разу навіть не зітхнув і не моргнув.– І ірже на все, як кінь.

Я кидаю в нього злим поглядом і стискаю кулаки. Так і хочеться дати в пику цьому самозакоханому ідіоту.

Він відразу ж розуміє, що ще хоч слово і він труп. І поспішає виставити руки вперед, на знак того, що здається.

- Усе! Мовчу! Ти ні на кого не дивився, це в мене щось проблеми із зором. Напевно, старію, треба б перевірити його. Може, зі мною підеш? І тебе якомусь лікареві покажемо. Чоловічому наприклад... - і знову заливається реготом, натякаючи на те, що я за весь вечір нікого не підчепив, а тільки сиджу і витріщуюся на одну лише розоволоску, а це значить - у мене "проблеми", як він висловився, з "Булова".

Скриплячи зубами я встаю з місця і йду прямо до бару.

Потрібно розслаблятися. А то через споглядання цієї стервочки і з розуму можна збожеволіти. Або другу фейс підправити.