Медіатор

Медіатор — посередник, який допомагає у вирішенні різного типу суперечок.

- Значить, ви стверджуєте, що посварилися назавжди і більше ніколи не помиритеся? Не бажаєте цього робити, не хочете навіть бачити свого чоловіка і духу його не переносите? – Терентій звірився зі своїми записами і підняв погляд на клієнтку, яка сиділа напроти нього.

Це була симпатична молода жінка років тридцяти. Одягнена гарно і зі смаком. Зачіску, видно, було зроблено у професійного стиліста: волосся лежало на плечах грайливою хвилею, обрамлюючи трохи стомлене обличчя. Одяг теж вибрано було по фігурі, яка здавалася Терентію ідеальною. Дивно. Хто ж хоче розлучитися із такою ідеальною жінкою? Жінка, а звали її Світлана, підняла одну ідеальну брову і промовила, розтягуючи слова, і повторюючи ще раз:

- Так! І щоб духу його не було в нашому... е-е-е... моєму домі! Прийшов на все готове! Мої батьки казали: Світланко, він тобі не пара! Мама плакала на весіллі! А я, дурна, закохана нічого не бачила! А ми ще збиралися цей Новий рік провести разом, одне з одним! А то кожного року кудись ходимо... Я навіть білизну купила нову - la Perla. Знаєте, скільки вона коштує? – жінка скривилася. - Остаточно розриваю з ним будь-які стосунки! Раз і назавжди! – вона гнівно блиснула очима, закинула ногу на ногу і схрестила руки на грудях.

Ідеальних грудях. Високих, повних, обтягнутих тонким светром.

Терентій неохоче відвів погляд від грудей і сказав:

- Я вислухав вас, дякую. Прошу, будь ласка, почекати за дверима. Тепер я вислухаю іншу зацікавлену сторону.

- Зацікавлену? Та він нічим не цікавиться, окрім свого комп’ютера! Всі полиці забиті книгами з програмування! Та він забув, коли що-небудь читав для душі, наприклад, «Ромео і Джульєтту»! Господи, він, напевно, думає, що Джульєтта – це кличка собаки! У нашої сусідки так собаку звуть! І чим вона його привабила, гадина така?! Одна шкіра й кості!

Терентій здивувався, запитально глянув на роздратовану жінку.

- Не собака, жінка, сусідка наша! – нервово гикнула Світлана. - До якої він вночі потайки ходить! – в її очах забриніли сльози.

- Це та сусідка, з якою ваш чоловік, за вашими словами, вам зраджує? – спитав Терентій, знову зиркнувши заклопотано в записи.

Жінка кивнула:

- Могли б ще раз не нагадувати! Так! Він виходив від неї вночі! Вночі! Я не спала, все чула – і так кілька разів! А наші квартири двері в двері! Я одного разу навіть підгледіла – точно, від неї, зміюки, виходив!

- Ви не говорили про це з чоловіком, не спитали, чому він туди ходить? - поцікавився Терентій.

- Навіщо питати? Все й так було зрозуміло! Ще буду принижуватися, випитувати й слухати його недолугу брехню! Хто ж зізнається, що зраджує? Не смішіть мене! Він весь пропахнув парфумами, коли повертався назад, до нас у ліжко! Ох, не хочу про це!

Вона піднялася з диванчика і пішла до дверей.

- Скільки ще хвилин мені чекати? Я хочу встигнути заскочити до супермаркету. Сьогодні ж Новий рік! Я святкуватиму, незважаючи ні на що! І зустріч Нового року, і своє звільнення, нарешті, від свого зрадника-чоловіка!

- Ще десять хвилин ми поговоримо з вашим чоловіком, е-е-е.., - Терентій знову глянув у записи, - паном Федором, а потім проведемо очну ставку хвилин на десять - і все, ви вільні!

- Очну ставку? – ідеальні брови Світлани полізли на лоба. – Ми ж не злочинці! Це ж наче термінологія, що стосується порушень закону!

- Це офіційний термін на позначення вашої заключної бесіди у медіатора, - пояснив Терентій. - Можна назвати й по-іншому – не очна ставка, а спільна бесіда. Або відкрита, щира розмова.

- Щира? Та він і розмовляти не вміє! Весь час мовчить. Я вже забула, коли він зізнавався мені в коханні! Тільки дарма витрачаю час! Ці нововведення у сучасному законодавстві тільки дратують! Які медіатори? Розлучіть людей спокійно – тоді буде менше сліз і горя, а вони придумують...

Жінка зачинила за собою двері, а Терентій, нарешті, полегшено видихнув і сьорбнув вже охололого чаю з великої чашки на краю столу. На її опуклому боці було написано: "Улюбленому ангелу від дияволиці!". Він ще раз сьорбнув, посміхнувся намальованій на боці чашки спокусливій дияволиці, розвернув її так, щоб ангел залишався з іншого боку, а дияволиця перебувала перед очима, і натиснув на столі кнопку виклику.

Через хвилину до кабінету увійшов молодий чоловік у стильному светрі та чорних джинсах, на носі - вузькі окуляри. Він кивнув Терентію, привітався. Всівся на диванчик, де до нього сиділа його дружина. Поки що дружина, бо вона подала документи на розлучення.

Але в сучасному законодавстві і справді відбулися деякі зміни. Тепер, щоб розлучитися, всі пари повинні були пройти процедуру примирення в медіатора. Якщо примирення не було досягнуто, тоді вони отримували від медіатора дозвіл на подальший процес розірвання шлюбу. Без дозволу неможливо було цього зробити.

- Вітаю з прийдешнім Новим роком! - промовив Терентій, розглядаючи свого відвідувача.

Чоловік кивнув, але промовчав. Зосереджено розглядав кабінет, намагаючись не зустрічатися з Терентієм поглядом. Пауза затягнулася. Терентій хотів уже щось запитати, як раптом Федір тихо спитав сам:

- Навіщо все це? Вона хоче розлучитися і зробить це! Ви ж бачите, яка вона?