Диверсійний загін.

Донесення про сутичку Першої Арагонської армії з підрозділами латафійських військ, що штурмували фортецю Чаторія в князівстві Освад, прийшло водночас з повідомленням про зраду родини Явутаріїв. Три князівства, Аразія, Вантемія та Конкордія, підписали таємний сепаратний мир з королівством Латафія, та стали союзниками Целеронія Всеосяжного у Ротарійсько – Латафійській війні. Неможна сказати, що ця новина стала несподіванкою як для ротарійського короля Нарбарія Милостивого, так і для арагонського короля Сатрасіуса Сивобородого. Так в ротарійських князівствах Тендонія та Нуртумбрія, на кордон з Аразійським та Конкордійським князівствами відповідно, негайно були відправлені війська, які вже заздалегідь були підготовлені до такого повороту справ. Арагонське князівство Сатамілія, теж мала в своєму розпорядженні досить серйозну армію, та ось в її завдання не входила атака сепаратних князівств, а лише охорона всієї лінії королівського кордону.  Що ж до ротарійського князівства Белсад, так воно і так тримало на кордоні з Конкордією, усі свої основні війська.

На той час латафійські армії, вже досить успішно проводили наступальні операції в ротарійських князівствах Батурія, Феолімія та Освад. Настрій у захисників був подавленим. І новина про вступ до війни відразу двох союзних королівств Арагонії та Дантесії, дуже сильно підняли бойовий дух у всьому Ротарійському королівстві.

На арагонському фрегаті Купідон, що стояв біля причалу в белсадському порту Тортула, ця новина теж викликала шквал овацій, а капітан Кладіус, навіть запропонував відкрити з цієї нагоди, бочонок міцного арагонського. Та молодий Жьюльфар категорично був проти, такого нерозважливого вчинку.

• У нас в любу хвилину, може з’явитися ворог на порозі капітане. Яка ще п’янка, ви з глузду з’їхали Кладіусе ?

На темному, та потрісканому від морських вітрів, обличчі морського вовка, вмить пропала радісна посмішка. Бути абсолютно справедливо відчитаним, малодосвідченим і не завжди стриманим підпарубком, так остудило Кладіуса, що він навіть не зразу зумів відповісти на таке зауваження. Мало кому вдавалося приструнити старого капітана, та щоби так, ніби з головою в холодну ополонку. А юнак тим часом, відчуваючи незручність ситуації, підійшов до вікна і не дивлячись на свого наставника, вже більш м’якіше промовив.

• В мене теж зараз піднесений настрій капітане, та ми з вами повинні зберігати холодний розум. Все тільки починається. Місія наша не завершена, а в даній ситуації, я навіть не бачу серйозних причин, які б говорили за сприятливість усіх цих подій.

На превелике щастя, в кают-компанії, на цей час, окрім них двох, нікого більше не було. Отож викликаний конфуз, мав залишитися між ними двома і вочевидь бути забутим з часом. Та старому вовку так і не терпілося, хоч щось виставити в своє оправдання.

• Звідси до кордону з Конкордією стільки ліктів, що ми можемо …
• Ні не можемо і не будемо – твердо присік Жьюльфар, дивлячись цього разу капітану прямо у вічі. – Ви все зрозуміли Кладіусе ?
• Так ваша милість – відповів той і навіть злегка вклонився, чого раніше не помічав за ним юнак. – Дозвольте мені відправитися на мостик Жьюльфаре ?
• Звісно капітане. Я вас більше не затримую. – і молодий наслідник, самої впливової торгівельної гільдії на Тамрійському континенті, повернувся до розчиненого вікна, за яким теж з особливою радісно, викрикували білосніжні чайки.

Перед юнаком розкривався прекрасний краєвид, спокійної бухти. Хвилі плескали по блискучому від вологості, борту корабля і досить заспокійливо діяли на юного торговця. І йому вже почало здаватися, що цей прекрасний день, як і його настрій,  вже ніщо не в силах зруйнувати. Та ось на горизонті, там де за порослими кривими деревцями, пагорбі, височів вибілений маяк, почали підніматися клуби сірого диму. «Щоб це могло бути» - майнуло в голові і якась незрозуміла тривога підкралася до серця Жьюльфара. Він вмить вибіг з кают-компанії, та стрілою піднявся на капітанський мостик.  Така поведінка юного очільника, не могла не бути поміченою командою Купідона, яка скупчилася на верхній палубі і жваво обмінювалася своїми думками, згідно останніх новин. Шум та гам вмить припинився і усі швидко кинулися до лівого борту, звідки можна було побачити білий маяк. Адже саме туди виглядав юнак з лицем далеким від радості.

• Трубу мені ! – наказав Жьюльфар, відвівши в сторону руку з розчепіреними пальцями.

Навівши оптику на пагорб, юнак відразу побачив як по його схилах несеться вершник не обираючи дороги. Його темно синій плащ, тріпотів у повітрі від швидкого галопу. Вершника ніхто не переслідував, отож швидше за все, це був посланець з терміновим донесенням.

• Капітане готуйтеся до відплиття. Та до того ми заберемо на борт усіх кого встигнемо. – повертаючи підзорну трубу Кладіусу, розпорядився Жьюльфар а поглянувши на молодого лейтенанта добавив – Отраціусе, виставте своїх людей на причалі, щоб ті не допускали паніки і штовханини.
• Ви гадаєте Жьюльфаре, що нас атаковано ? – якось невпевнено запитав старий морський вовк, та не очікуючи відповіді, сам почав обзирати горизонт через розсувну підзорну трубу.
• Я і радий би помилитися, та все говорить за те, що краще нам бути готовими до найгіршого.

А тим часом на корабельних доках, з яких власне і піднімалися клуби сірого диму, господарювали воїни конкордійського князя Луція Злопам’ятного.  Вони безцеремонно вривалися в усі будівлі, та рубали усіх без жалю. В переважній більшості, їхніми жертвами ставали робочі, які не очікуючи появи конкордійців, так далеко від їхнього кордону. Їхнім очільником був відомий контрабандист та виконавець усіх таємних доручень Злопам’ятного, так званий Хряч Фортовий. Людина без совісті та честі. Ця людина удачі, навіть серед контрабандистів, користувалася вельми поганою славою. Ніхто не бажав ставати на шляху цього мерзеннішого типа, а ось князю Конкордії, така людина була вкрай необхідною. Жодних зайвих питань та моральних принципів.  Платиш та отримуєш. Саме завдяки досвіду цього контрабандиста, конкордійському загону і вдалося непомітно пробратися так далеко в тил ротарійської території. Головним завданням Фортового, було проведення глибокого рейду з якомога більшою жорстокістю та шумом, щоб посіяти серед мирного населення Ротарії, паніку та страх.

• Підпалюйте усе що може горіти і не залишайте жодного живого, будь то жінка чи дитина ! – викрикував чорнокудрий вершник, в шкіряних обладунках та з масивним золотим ланцюжком на шиї.