На шляху кар’єрного росту.

Королівство Латафія було розділене на два протекторати. Східне та Західне, відповідно. Війська західного,  досить таки успішно розпочали свої військові дії на ротарійській території, і якихось несподіванок там не передбачалося. В принципі і східний, не повинен би був  тривожити короля, як щоб не провальна операція, по викраденню арагонської принцеси. Карти були розкриті і кинуті на зелене сукно. Тепер все залежало від реакції грака, перед яким вони лягли. Або він зробить вигляд, що гра в підкидного продовжується, або ж, як і належиться, піде во банк. Згідно тих донесень, які Целероній Всеосяжний, отримував в останні дні, ніяких помітних переміщень, на прикордонній території, не було зафіксовано. Іншими словами, королю Арагонії, не з руки було роздувати з мухи слона. І це на разі влаштовувало усіх. І короля Латафії, який був втягнутий у війну з Ротарією, і королю Дантесії, який незабаром мав стати військовим союзником Арагонії, і який вів кровопролитну війну на теренах королівства Таркідія. Що до Арагонії, то її військового потенціалу явно бракувало, для ведення широкомасштабного вторгнення на територію Латафії. Ситуація була не стабільною та по крайній мірі контрольованою.

Цього ранку король Латафії, встав ще спозаранку і відразу ж запросив до себе командуючого сухопутними військами Атабонія Безстрашного. Після недавньої провальної операції, головнокомандувач попав у немилість до короля, а тому з явним стурбованим лицем стояв в особистому кабінеті свого володаря і мов захоплений на гарячому кіт бешкетник, не смів поглянути тому прямо у вічі.

• Давай Атабоній коротко та по суті. І не прикидайся тут без вини винуватим.  В очі дивись.
• Боюсь мій володарю, що новини неможна назвати ординарними.
• Що там ще – з явним роздратуванням протягнув Всеосяжний, який здавалося вже на дух не переносив цього вирядженого в шовки клоуна.
• На всьому Латафійсько – Арагонському кордоні, сьогодні всю ніч спостерігалися явні переміщення великих груп кінних та піших воїнів.
• Та щоб тебе … - вилаявся король, який ще й досі перебував у своєму нічному халаті. – Які дії були вжиті з нашої сторони.
• Всі війська Східного протекторату були переведені у стан, постійної бойової готовності. Та боюсь, що тих сил, які розташовані на кордоні з Арагонськими князівствами Валейс та Голтанія, нам не вистачить, для стримання повномасштабного вторгнення. Я власне хотів попросити вашого дозволу, зняти певну кількість військ з дантеського та таркідійського, напрямків.
• І тим самим заохотити дантеського короля, до вторгнення на наші терени, відразу зі східного та північного напрямків.
• Війна на півночі ще триває.
• Облиш Атабію. Нам з тобою прекрасно відомо, що належного опору Нарбарій Милостивий, вже не в силах організувати, по причинах повної анархії, яка охопила ще ті незначні військові підрозділи, які по незрозумілій причині ще чинять опір дантесцям.
• В такому разі вже час оголосити про додатковий набір новобранців. А за цей час, направити на південний кордон усі війська, які знаходяться в резерві.
• Давай без паніки генерале. Командування на арагонському напрямку візьмеш під свій особистий контроль. Раджу вже сьогодні відправлятися в їх розташування, та підготуватися до відбиття атаки. А що до мобілізації, то це справа хоч і корисна та вельми вартісна. Будь у нас зайві кошти, я б вже давно її оголосив. Сьогодні на вечір ще зорганізуй вищу таємну раду, та самому бути присутнім не обов’язково. На цьому все. Більше тебе не затримую.

На превеликий жаль, вищу таємну раду прийшлося скликати набагато швидше а ніж планувалося. Бо як стало відомо з офіційних каналів, Таркідія таки підписала капітуляцію, сьогодні зранку о сьомій годині в королівському палаці , який знаходився в самому центрі Бастаді, столиці Таркідії. Згідно підписаних домовленостей, Таркідія переходила у васальне підпорядкування Дантесії з усіма належними правами та обов’язками. І тепер усі військові підрозділи, об’єднаного королівства, ставали єдиною армією з єдиним військовим командуванням, яке звісно ж очолював король Дантесії, Колос Золотоволосий. Тепер вже ніщо не заважало йому віддячити латафійцям за ту допомогу, яку вони надавали таркідійцям. Ось так картина кардинально змінилася і тепер Целероній Неосяжний, був оточений чотирма ворожими королівствами, точно так як це вже одного разу було при визвольних змаганнях, коли Західна Імперія, розвалилася на п’ять суверенних королівств та вона хоча б не втратила своєї незалежності, виплативши контрибуцію та позбувшись спірних територій на користь переможців. Чим закінчиться і чи буде наступна війна такою ж масштабною та кровопролитною, покаже час. Та ось в тому, що вона таки відбудеться, не сумнівався ніхто із запрошених на таємну нараду. Серед яких був присутній і майор військового флоту Латафії Бартланій, який з недавніх пір, почав брати участь на цих нарадах в складі делегації ВФЛ.

Сьогодні його безпосередній керівник, командуючий ВФЛ, адмірал Маркрус, мав робити доповідь про готовність флоту до війни як у водах Світового океану, так і в акваторії Кандійського моря, автором якої являвся саме Бартланій. Звісно ж копія цієї доповіді вже лежала на столі Дантеського короля, особистим агентом якого і являвся латафійський майор. Адмірал Маркрус, виглядав куди переконливіше, за інших доповідачів на цій таємній нараді, так як жодне з королівств, не мали що протиставити латафійцям на морських просторах. Та його самовпевненість явно затихла, коли він отримав наказ від самого Всеосяжного, про десантну висадку в тилу Ротарії, яка і з Заходу та Півдня, була оточена водою і вочевидь не очікувала від Латафії, удару на цих напрямках.

• Ваша величносте. Воїни ВФЛ прекрасно б’ються на морських просторах та океанських водах. Що до сухопутної операції, то зрозумійте мене правильно. Ми не маємо що протиставити ворожій кінноті, так як повністю позбавлені цього типу військ. – невпевнено прокоментував свої думки старий адмірал, без свідомо перебираючи листи папірусів, з яких власне ще недавно зачитував «свою» доповідь.
• Вашим коником адмірале – спокійно заперечив король – являється фактор несподіваності. І я більше ніж впевнений, що вашим мужнім воїнам не доведеться мати справу з регулярними військами Ротарії. Все що від вас вимагається, так це багато шуму по всіх відомих портових місцях та по можливості спалення і тих кораблів, які ви там застанете. Нам зараз важливо зламати дух ротарійців, для швидкого завершення цієї війни, бо у нас на носі куди серйозніші війни назрівають. І я не хочу чути на той час про Ротарійську армію. Хіба що в якості наших васальних військ.
• Даю вам слово офіцера, ваша величносте, що військово-морські сили не підведуть вас, як не підводили ще жодного разу. – поправляючи свій військовий кафтан з адміральською лентою, що була перекинута через ліве плече, відповів той, хоча в його готовності виконати абсолютно не властивий його військам, наказ, мало хто вірив.
• Саме це я і сподівався від вас почути Маркрусе – піднімаючись зі свого місця, промовив король і всі що сиділи за цим круглим столом, теж піднялись на ноги. – Зараз панове офіцери, вирішується доля не лише нашої Західної імперії, яку з допомогою нашого бога Вогню, нам належиться відродити, алей вирішиться питання, чи будемо ми, латафійці,  взагалі існувати як горда та не покорена нація. Чи канемо в забуття, так і не досягнувши мети, яка була покладена на нас, вищими силами. Слава Латафії !
• Слава ! Слава ! Слава ! – в один голос промовили усі присутні і на цьому засідання вищої таємної ради завершилося.